Category: Ценные

девоция УРОК ВТОРОЗАКОНИЕ 1 —


Книга Второзаконие 1 урок

Девоция: «Время для Бога» 10 мин

 

Цели:

1 Показать ребятам реальную картину соотношения времени, которое они уделяют Господу и времени, которое они тратят на свои развлечения;

2 Побудить ребят посвящать больше времени для Господа, за счёт своих развлечений.

 

Этап/время

Содержание

Приготовить

 

 

 

Вступление

(2 мин.)

Кто из вас любит математику? А кто хорошо считает? А кто отличник в школе по математики?

Хорошо что вы есть, мне понадобиться ваша помощь.

 

 

 

 

Основная часть / эксперемент

 

(5 мин.)

Я хочу сейчас с вами, составить ПРИМЕРНОЕ расписание одного вашего дня. Конечно, у каждого из вас оно будут немного отличаться, но думаю у нас получиться составить общую картинку дня.

Выслушивайте ответы ребят, выбирайте среднее значение и записывайте на доске. Итак:

 

В сутках 24 часа, значит нам нельзя выйти из этих рамок.

1) Сколько времени вы тратите на сон? (в среднем норма 10-11 часов)

2) Сколько времени вы тратите на один приём пищи? (пол часа). Сколько приёмов пищи в одном дне? (4)

(Умножаем 30 мин на 4, получается в среднем 2 часа)

3) Сколько времени вы тратите на уход за телом (умывания утром и душ вечером), туалет, причёсывание, одевание? (около 1 часа)

4) Сколько времени вы проводите в школе? (4-5 часов)

5) Сколько времени вы тратите на выполнение уроков? (около 2 часов)

6) Сколько времени вы тратите на разные передвижения, дорогу в школу и обратно? (около 30 минут)

7) Помощь по дому?

Спросите, у ребят, есть ли ещё что-то неизменное в каждом дне?

Предложите подсчитать…. Остаётся не так много времени, которое предоставлено вам и которым вы можете распоряжаться на своё усмотрение (3-5 часов).

Чем вы его можете занять? Кружки-секции, улица, друзья, компьютер, телевизор…….. бесконечный список. Это непременно есть в жизни каждого из вас.

Маркерная доска, маркеры

 

 

 

Вывод

(2 мин.)

Сегодняшняя тема собрания «Полное посвящение Богу». Не отвечайте мне на последний вопрос. Ответьте на него сами себе. Сколько времени вы посвящаете Богу и посвящаете ли вы его вообще?

 

 

 

 

Молитва

(1 мин.)

 

 

 

 

ВОПРОСЫ (з)


ВОПРОСЫ

1. Понятие предпринимательства и предпринимательской деятельности.

2. Признаки и виды предпринимательской деятельности.

3. Законодательство о предпринимательской деятельности: понятие, структура, функции, особенности.

4. Предприниматель и государство: задачи, цели, средства, формы и методы государственного регулирования предпринимательства.

5. Правовое обеспечение государственного регулирования предпринимательской деятельности.

6. Правовые основы государственного контроля за осуществлением предпринимательской деятельности.

7. Право на занятие предпринимательской деятельностью как конституционное право гражданина. Конституционный статус предпринимателя в Российской Федерации.

8. Права и обязанности предпринимателя и их правовое закрепление.

9. Особенности ответственности предпринимателей за ненадлежащее осуществление своих прав и исполнение обязанностей.

10. Субъекты предпринимательской деятельности: понятие, признаки, виды.

11. Организационно-правовые формы предпринимательской деятельности (общие положения).

12. Порядок государственной регистрации субъектов предпринимательской деятельности.

13. Индивидуальное предпринимательство: правовой статус и особенности правового регулирования предпринимательской деятельности гражданина.

14. Коллективное предпринимательство и правовые формы его организации: хозяйственные общества и товарищества (общие признаки и отличительные черты).

15. Общество с ограниченной ответственностью как правовая форма осуществления предпринимательской деятельности.

16. Понятие и правовое положение акционерного общества.

17. Некоммерческие организации и предпринимательская деятельность.

18. Представительства и филиалы как субъекты предпринимательской деятельности.

19. Дочерние и зависимые общества.

20. Понятие и признаки несостоятельности (банкротства) по действующему законодательству РФ.

21. Собственность, иные вещные права и предпринимательство.

22. Правовые основы формирования имущественной основы предпринимательской деятельности.

23. Предприниматель и рынок товаров (работ, услуг): понятие товарного рынка, его функционирование, инфраструктура.

24. Рынок банковских услуг: понятие, отдельные виды банковских услуг.

25. Правовое регулирование инвестиционной деятельности предпринимателей.

26. Правовые основы деятельности предпринимателей во внешнеэкономической сфере. Понятие внешнеэкономической сделки.

27. Коммерческая тайна: понятие, содержание, правовое обеспечение.

28. Понятие рынка труда и общая характеристика источников правового регулирования отношений на рынке труда.

29. Субъекты рынка труда и общая характеристика их правового статуса.

30. Государственное регулирование рынка труда.

31. Законодательство о конкуренции: общая характеристика и основные положения.

32. Понятие и особенности договоров в сфере предпринимательской деятельности.

33. Заключение, изменение и расторжение предпринимательских договоров.

34. Виды договоров в сфере предпринимательской деятельности.

35. Формы и способы защиты прав предпринимателей.

36. Судебные формы защиты прав предпринимателей.

37. Внесудебные формы защиты прав предпринимателей.

38. Защита прав предпринимателей в третейских судах.

39. Защита чести, достоинства и деловой репутации предпринимателей: правовые средства, способы и формы.

40. Правовая работа в сфере предпринимательства: понятие, функции, содержание.

 

АНКЕТА УЧАСТНИКА


   

      

При поддержке

 

 

 

АНКЕТА УЧАСТНИКА

1. ФИО_______________________________________________________________

2. Возраст_____________________________________________________________

3. Специальность______________________________________________________

4. Город______________________________________________________________

5. Телефон__________________________e-mail_____________________________

6. Skype____________________________сайт_______________________________

7. Социальные сети____________________________________________________

 

8. Профильное образование (дизайнер, имидж-стилист, швея, конструктор, фотограф, маркетолог)_____________________________________________

¬задача маркетолога в проекте будет заключаться в разработке программы продвижения для созданной коллекции. Поэтому, маркетологу тоже предоставляется возможность указать предпочтение по номинации

9. Дополнительно образование__________________________________________

 

10. Опыт работы, участие в проектах____________________________________

 

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

11. Почему приняли решение участвовать в Конкурсе_____________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

12. В какой номинации хотелось бы принять участие

Большая мода: «Роскошные формы»

 

Деловой костюм: «Люди дела»;

 

 

Детская мода: «С голубого ручейка!»

 

Школьная форма «Школьные годы чудесные»

 

Обувь: «Ах, эти желтые ботинки!»

 

 

Изделия из меха и кожи «Доступная роскошь»

 

Одежда для инвалидов «Особая мода»

 

13. Вопрос дизайнеру: Есть ли опыт конструирования? Пошива изделий?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

14. Портфолио высылать на e-mail организатора forumfm@forumfm.ru, fashion-management@mail.ru

 

 

 

kursovaya_alfa_4


 

 

 

Оглавление

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ МАРКЕТИНГОВЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ   2

1.1 Понятие маркетинговых исследований и их квалификации   2

1.2 Этапы проведения маркетинговых исследований   9

Глава 2. АНАЛИЗ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ООО «К-ПОЛИРЕН»   15

2.1 Организационно экономическая характеристика предприятия   15

2.2. Анализ маркетинговой деятельности ООО «К-Полирен»   17

ГЛАВА 3 МЕРОПРИЯТИЯ ПО УЛУЧШЕНИЮ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ   27

3.1 Пути улучшения маркетинговой деятельности предприятия   27

3.2 Экономическая эффективность предложенный мероприятий   38

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ   40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ МАРКЕТИНГОВЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ

1.1 Понятие маркетинговых исследований и их квалификации

 

Маркетинг - это процесс планирования и воплощения замысла, ценообразование, продвижение и реализацию идей, товаров и услуг посредством обмена, удовлетворяющего цели отдельных лиц и организаций.

Основными элементами понятия маркетинга (комплекс «4-х P») являются:

-товар (характеристики объекта, выводимого на рынок);

-цена (отражает коммерческое взаимодействие производителя, конкурентов, покупателя товара);

-продвижение (отражает взаимоотношения производителя и покупателей);

-распределение (товародвижение, процессы передачи собственности на товар).

В системе маркетинга фирма, действующая на рынке, рассматривается не сама по себе, а с учетом всей совокупности отношений и информационных потоков, связывающих ее с другими субъектами рынка. Условия окружающей среды, в которой действует фирма, принято называть маркетинговой средой фирмы. Маркетинговая среда фирмы слагается из микросреды и макросреды.

Микросреда представлена силами, имеющими непосредственное отношение к самой фирме и ее возможностям по обслуживанию клиентуры, т.е. поставщиками, маркетинговыми посредниками, клиентами, конкурентами и контактными аудиториями.

Таким образом, конкуренты являются важной составляющей маркетинговой микросреды фирмы, без учета и изучения которой невозможна разработка приемлемой стратегии и тактики функционирования фирмы на рынке.

Известно определение конкуренции, приведенное в Законе РБ конкуренции": это состязательность хозяйствующих субъектов, когда их самостоятельные действия эффективно ограничивают возможность каждого из них односторонне воздействовать на общие условия обращения товаров на соответствующем товарном рынке.

Конкуренция выступает в роли стихийного регулятора общественного производства. Следствием конкуренции является, с одной стороны, обострение производственных и рыночных отношений, а с другой - повышение эффективности хозяйственной деятельности, ускорение НТП. Конкуренция относится к неконтролируемым факторам, которые воздействуют на деятельность организации, которые не могут непосредственно управляться организацией.

Потребность в маркетинговом изучении конкуренции в большей или меньшей степени существует во всех группах фирм.

Маркетинговые исследования фирмы - систематический сбор, анализ и отражение данных, необходимых для решения тактических и стратегических задач, стоящих перед фирмой на том или ином рынке в тех или иных условиях.

Главной задачей маркетинговых исследованийвнешней коммерческой среды и внутренней деятельности самого предприятия является ответ на вопрос о том, какие меры следует предпринять фирме для завоевания или поддержания собственной конкурентоспособности. Для этого фирма должна знать о своих возможностях (сильных и слабых сторонах) и о сильных и слабых сторонах конкурентов. Таким образом, вопрос о конкурентоспособности фирмы и методах ее достижения является основным в рамках маркетинговых исследований фирмы вообще и маркетинговых исследований конкуренции на рынке в частности.

Для объективности анализа взаимодействия соперничающих фирм на рынке необходимо выделить выбранные ими формы конкуренции из нижеперечисленных.

Активная конкуренция — форма конкурентной борьбы, при которой применяются целенаправленные действия, мощный прессинг с одной задачей — победить конкурента.

Пассивная конкуренция предполагает сосредоточение усилий на внимательном, профессиональном изучении положения конкурента на рынке.

Целенаправленная конкуренция — форма, предполагающая проведение предварительной работы перед непосредственным включением в конкурентную борьбу.

Хаотическаяконкуренция случается, когда соперник не подготовлен к борьбе.

Временная конкуренция проявляется от случая к случаю, обычно под влиянием сезонных особенностей спроса или погодных условий.

Постоянная— непрекращающаяся конкуренция. Однако интенсивность соперничества может меняться. При такой форме конкуренции различают фазу активности, фазу ожидания, фазу покоя, фазу столкновения и другие.

Реальная конкуренция — форма, которая вызвана действительными событиями и действиями, происходящими на рынке.

Мнимая же — конкуренция, при которой происходит имитация каких-либо действий без применения реальных, практических шагов в направлении потенциальных конкурентов.

Ценовая (финансовая) конкуренция — форма конкурентной борьбы, в ходе которой применяются в основном стоимостные инструменты давления на конкурента: цена, процент, зарплата, размер комиссии, налоги, курсовое соотношение валют, неустойка, аренда и ряд других. Такая форма конкуренции наиболее ощутимо влияет на спрос и предложение, на поведение клиентов при потреблении услуг или товаров, на отношения с постоянными деловыми партнерами.

Неценовая — форма конкуренции, связанная с подрывом деловых отношений и сформировавшихся связей соперничающей фирмы, оказанием существенного влияния на менеджмент этой компании в ходе принятия им решений и дискредитацией конкурента.

В современном мире ценовая конкуренция утратила такое значение в пользу неценовых методов конкурентной борьбы. Это не означает, конечно, что на современном рынке не используется "война цен", она существует, но не всегда в явной форме. Дело в том, что «война цен» в открытой форме возможна только до того момента, пока фирма не исчерпает резервы снижения себестоимости товара. В целом, конкуренция в открытой форме приводит к снижению нормы прибыли, ухудшению финансового состояния фирм и, как следствие, к разорениям. Поэтому фирмы избегают вести ценовую конкуренцию в открытой форме. Применяется она в настоящее время обычно в следующих случаях:

-фирмами-аутсайдерами в их борьбе с монополиями, для соперничества с которыми в сфере неценовой конкуренции у аутсайдеров нет ни сил, ни возможностей;

-для проникновения на рынки с новыми товарами;

-для укрепления позиций в случае внезапного обострения проблемы сбыта.

При скрытой ценовой конкуренции фирмы вводят новый товар с существенно улучшенными потребительскими свойствами, а цену поднимают непропорционально мало.

К числу неценовых методов относятся все маркетинговые методы управления фирмой.

Монопрофильная (одновидовая) конкуренция проявляется только по одному виду услуг или товаров.

Полипрофильная, соответственно, — по нескольким товарам или услугам, по нескольким направлениям деятельности.

Внутриотраслевая(внутригрупповая) конкуренция — форма, которая проявляется преимущественно в рамках одной отрасли, либо между участниками одной группы, союза, объединения или ассоциации.

Межотраслевая(межгрупповая) — форма конкуренции, проявляющаяся между отраслями экономики, хозяйственными субъектами как представителями разных отраслей.

Межрегиональнаяв рамках нескольких. Компании могут соперничать в своем или чужом регионе; на нейтральной территории; в регионе, где интересы конкурентов присутствуют или отсутствуют; в регионе, где интересы конкурентов различны или даже противоположны.

В соответствии с этапами принятия потребителем решения о покупке можно выделить следующие виды конкуренции:

1)желания-конкуренты. Этот вид конкуренции связан с тем, что существует множество альтернативных способов вложения потребителем денежных средств;

2)функциональная конкуренция .Этот вид конкуренции связан с тем, что одну и ту же потребность можно удовлетворить различными способами (существуют альтернативные способы удовлетворения потребности). Это базовый уровень изучения конкуренции в маркетинге.

3)межфирменная конкуренция. Это конкуренция альтернатив доминирующих и наиболее эффективных способов удовлетворения потребности.

4) межтоварная конкуренция. Это конкуренция товаров фирмы между собой. Она конкуренцией по сути не является, а представляет собой частный случай ассортиментного ряда, целью которого является создать имитацию потребительского выбора.

В экономической литературе существует также понятиеэффективной конкуренции. Чтобы быть эффективной, конкурентная система должна быть открытой и свободной, а ее участники сравнимы.

Существует четыре возможные конкурентные структуры, определяющие структуры рынка: чистая конкуренция, монополистическая конкуренция, олигополия, чистая монополия.

Конкуренция в рамках закона— форма конкуренции, осуществляемая без нарушения действующего законодательства: уголовного, административного, финансового, гражданского и иного.

Тотальнаяконкуренция, напротив, предполагает использование всех доступных средств, включая методы, выходящие за рамки закона: шпионаж, разнообразные махинации и иные уголовно наказуемые деяния.

До сих пор речь шла о ведении конкурентной борьбы в рамках закона и этических норм. Однако существует инедобросовестная конкуренция. К таким методам относятся: демпинг, установление контроля над деятельностью конкурента с целью прекращения этой деятельности; злоупотребление господствующим положением на рынке; установление дискриминационных цен или коммерческих условий; установление зависимости поставок конкретных товаров или услуг от принятия ограничений в отношении производства или распределения конкурирующих товаров; тайный сговор на торгах и создание тайных картелей; распространение ложной информации и рекламы; заимствование товарных знаков, копирование (имитация) продуктов конкурентов; нарушения качества, стандартов и условий поставок товаров и услуг.

Кнезаконным методам неценовойконкуренции относятся:

- промышленный шпионаж; - переманивание специалистов, владеющих производственными секретами; - выпуск поддельных товаров, внешне ничем не отличающихся от изделий-подлинников, но существенно худших по качеству, а потому обычно на 50% дешевле; -закупка образцов с целью их копирования.

Элементами системы конкуренции являются:

1.конкурентная среда;

2.конкурентоспособность;

3.конкурентные силы.

1.Конкурентная среда — это «климат» того или иного рыночного сегмента. Изменение «климата» ведет к значительным издержкам для действующих в данном сегменте компаний.

«Погодные» условияконкурентной средымогут быть как способствующими, так и не способствующими деятельности большей части участников рынка. Если растет доля не способствующих условий, то происходит монополизация сегмента рынка.

Можно выделить три группы условий формированияконкурентной среды. Первая группа — условия конкурентной среды, формируемые государством в лице чиновников министерств и ведомств (механизмы «послушания» и контроля). Вторая группа — условия конкурентной среды, формируемые конкурентами рынка (механизмы установления общих для рынка правил игры). Третья группа — условия конкурентной среды, формируемые каждым участником рынка в процессе его деловой активности (механизм конкурентной борьбы конкретного субъекта рынка).

2. Понятиеконкурентоспособноститрактуется в литературе весьма неоднозначно. В общем видеконкурентоспособностьфирмы может быть определена как ее сравнительное преимущество по отношению к другим фирмам данной отрасли внутри национальной экономики и за ее пределами.

Наиболее сложным является оценка степениконкурентоспособности, т.е. выявление характера конкурентного преимущества фирмы по сравнению с другими фирмами

3.Силы, вызывающие изменения в конкурентной ситуации, называютсядвижущими конкурентными силами. Это -тенденции экономического роста на рынке, технологические изменения, внедрение новых товаров, способов и технологий маркетинга, изменения во вкусах и предпочтениях потребителей, появление товаров-субститутов, вхождение на рынок или уход с него относительно крупных фирм, изменение степени или методов государственного регулирования, случайные колебания в отраслевой структуре затрат, повышение или снижение прибыльности рынка или его отдельных сегментов, изменение конкурентного воздействия со стороны поставщиков или покупателей. 

 

1.2 Этапы проведения маркетинговых исследований

 

Достижение цели оценки конкурентоспособности возможно лишь при наличии оперативной и объективной методики.

Существует множество методик анализа конкуренции. Я выделю лишь самые распространенные.

Метод определения позиции фирмы среди конкурентов.

Конкуренция — это механизм формирования новыхрыночных ниш и наиболее эффективное использование существующих. Поэтому освоение таких ниш компанией должно сопровождаться изучением конкурентных механизмов на данном рынке.

Место сегмента рынка, в котором участник рынка развивает свою деятельность, называетсярыночной нишей. Организации, действующие врыночной нише, обслуживают маленькие рыночные сегменты, которые другие организации – конкуренты или не заметили, или не приняли в расчет.Рыночная ниша– это, по сути дела, сегмент в сегменте.

Позицияесть результат целенаправленной работы участника рынка по определенному функциональному виду деятельности в рыночной нише. Чем больше ниша, тем лучше идут дела, больше доходность, больше влияние, а значит, крепче позиция. Позиция может быть сильной или слабой, устойчивой или неустойчивой.

Выбрать позицию фирмы — означает прежде всего определение результатов деятельности участника рынка, которые могут быть достигнуты при работе в конкретной нише. Рассмотретьпозициюсоперника — значит оценить его действия по определенному направлению деятельности с учетом различных экономических и финансовых показателей.Положениекомпаний на рынке есть общая результирующая позиций, достигнутых участником рынка по осуществляемой деятельности.

Тем самымположение— по сути, признание рынком деятельности того или иного участника и придание ему координат в системе рыночных отношений на данном сегменте рынка.

Целью проведения маркетинговых исследованийпозициифирмы в конкурентной борьбе и конкурентоспособности ее отдельных продуктов является сбор и анализ информации, необходимой для выбора конкурентных стратегий.

Для каждого рынка товара должны быть идентифицированы наиболее опасные (приоритетные) конкуренты. Так в зависимости от своей роли в конкурентной борьбе все организации могут быть разделены на четыре группы: рыночный лидер, претендент, последователь и организация, нашедшая рыночную нишу.

Рыночный лидер– организация с наибольшей рыночной долей в отрасли. Для того чтобы остаться рыночным лидером организация должна действовать на трех фронтах.

 Во-первых, она старается расширить рынок.Во-вторых, стараться увеличить свою рыночную долю. В-третьих, постоянно предохранять свой бизнес от посягательств конкурентов, для этого используются оборонительные стратегии.

Выделяют следующие видыоборонительной стратегии: позиционная оборона, фланговая оборона, упреждающая оборона, оборона с контрнаступлением, мобильная оборона, сжимающая оборона.

Рыночный претендент– организация в отрасли, которая борется за увеличение своей рыночной доли, за вхождение в число лидеров.

Рыночный претендент может достигать свои цели, используя различныеатаковые стратегии.

Атаковая стратегия– стратегия конкурентной борьбы, используемая рыночным претендентом в борьбе за рынки сбыта.

 Выделяют пять стратегий: фронтальная атака, фланговая атака, атака с окружением, обходная атака, партизанская атака

Рыночный последователь– организация в отрасли, которая проводит политику следования за отраслевыми лидерами, предпочитает сохранять свою рыночную долю, не принимая рискованных решений. Рыночные последователи, обычно в первую очередь атакуются рыночными претендентами.

Исследования для выделенной группы приоритетных конкурентов можно рекомендовать проводить в следующих направлениях:

1.Исследование конкурентоспособности продуктов.

2.Исследование конкурентоспособности (сравнительной эффективности) маркетинговой деятельности.

3.Изучение конкурентоспособности фирмы в целом.

Эти три направления не являются изолированными. Каждое последующее направление в качестве составной части включает предыдущее исследование.

При изученииконкурентоспособности продуктовнеобходимо выбрать атрибуты, на основе изучения которых проводится сравнение.

При сравнительной оценкеэффективности маркетинговой деятельностифирм-конкурентов (в целом по совокупности деятельности на всех рынках или относительно отдельных рынков) возможно использование следующих критериев, которые целесообразно сгруппировать по отдельным элементам комплекса маркетинга:

Продукт:марка продукта; разнообразие номенклатуры (ассортимента) продуктов; показатель уровня качества продукта; качество упаковки; уровень предпродажной подготовки; уровень послепродажного обслуживания; рыночная доля; скорость изменения объема продаж.

Цена:уровень цен; гибкость ценовой политики; назначение цен на новые товары.

Доведение продукта до потребителя: объем реализации по разным каналам сбыта; численный состав сотрудников сбытовых служб и торговых агентов; уровень их квалификации; эффективность работы каналов сбыта; использование инструментов прямого маркетинга (продажа по почте, продажа по телефону и др.).

Продвижение продукта (маркетинговые коммуникации): уровень рекламной деятельности (бюджет рекламной деятельности, виды рекламы, используемые СМИ, характеристика отдельных рекламных кампаний (периодичность и частота повторения рекламы, качество рекламных сообщений и т.п.)); уровень и методы стимулирования сбыта; ценовые скидки и наценки; премии; купоны; лотереи и конкурсы; пакетные продажи; предоставление бесплатных образцов и др.; размер бюджета стимулирования; использование персональной продажи; использование инструментов связей с общественностью.

Изучение позиций и возможностей фирм-конкурентов в целом предполагает поиск ответов на четыре основные группы вопросов, вокруг которых строится структура системы слежения за конкуренцией:

Каковы основные цели конкурента?

Каковы текущие стратегии достижения этих целей?

Какими средствами располагают конкуренты, чтобы реализовать свои стратегии?

Каковы их вероятные будущие стратегии?

Ответы на первые три группы вопросов должны обеспечить исходные данные для предвидения будущих стратегий. Анализ совокупности сведений по указанным четырем областям дает достаточно полную картину действий конкурентов. По сути дела, разговор идет о сборе и анализе информации о потенциале фирм-конкурентов и уровне его использования.

С точки зрения результативности деятельности фирм-конкурентов на рынке и завоевания ими там сильных позиций можно выделить следующие основные факторы, требующие изучения:

1.Имидж фирмы

2.Концепция продукта, на которой базируется деятельность фирмы.

3.Качество продуктов, уровень их соответствия мировому уровню.

4.Уровень диверсификации производственно-хозяйственной деятельности (видов бизнеса), разнообразие номенклатуры продуктов.

5.Суммарная рыночная доля главных видов бизнеса.

6.Мощность научно-исследовательской и конструкторской базы, характеризующей возможности по разработке новых продуктов.

7.Мощность производственной базы, характеризующей возможности перестраиваться на выпуск новых продуктов и наращивать объемы выпуска освоенных продуктов.

8.Финансы, как собственные, так и привлекаемые со стороны.

9.Рыночная цена с учетом возможных скидок или наценок.

10.Частота и глубина проводимых маркетинговых исследований, их бюджет.

11.Предпродажная подготовка, которая свидетельствует о способности фирмы привлекать и удерживать потребителей за счет более глубокого удовлетворения их потребностей.

12.Эффективность сбыта с точки зрения используемых каналов товародвижения.

13.Уровень стимулирования сбыта.

14.Уровень рекламной деятельности.

15.Уровень послепродажного обслуживания.

16.Политика фирмы во внешней предпринимательской среде, характеризующая способность фирмы управлять в позитивном плане своими отношениями с государственными и местными властями, общественными организациями, прессой, населением и т. п.

Оценка возможностей фирмы позволяет построить многоугольник конкурентоспособности (приложение В). По каждой оси для отображения уровня значений каждого из исследуемых факторов (оценка проводилась только по 8 факторам) используется определенный масштаб измерений (очень часто в виде балльных оценок). Изображая на одном рисунке многоугольники конкурентоспособности для разных фирм, легко провести анализ уровня их конкурентоспособности по разным факторам. Очевидно, что возможно построение многоугольника конкурентоспособности также для продуктов-конкурентов и маркетинговой деятельности фирм-конкурентов в целом. 

Недостатком такого подхода является отсутствие прогнозной информации относительно того, в какой мере та или иная фирма-конкурент в состоянии улучшить свою деятельность.

Результатыисследования всех аспектов деятельности конкурентов используются для определения, с кем из них можно конкурировать и с кем не стоит ввязываться в конкурентную борьбу, служат целям выбора эффективных стратегий рыночной деятельности.

Первоочередность анализа положения фирмы в ее конкурентной среде (или анализа конкуренции)гарантирует от возможных просчетов в будущем, поскольку определяет реалистичную модель поведения на рынке.

Изучениеконкурентови условий конкуренции в отрасли требуется фирме в первую очередь для того, чтобы определить, в чём её преимущества и недостатки перед конкурентами и сделать выводы для выработки фирмой собственной успешнойконкурентной стратегии и поддержания конкурентного преимущества.

Существует по меньшей мере четыре основных типа маркетинговой стратегии конкурентной борьбы, каждый из которых ориентирован на разные условия маркетинговой среды и разные ресурсы, находящиеся в распоряжении предприятия.

 

 

 

 

 

 

Глава 2. АНАЛИЗ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ООО «К-ПОЛИРЕН»

2.1 Организационно экономическая характеристика предприятия

Общество с ограниченной ответственностью (ООО) «К-Полирен».

Предприятие ООО «К-Полирен» представляет собой общество с ограниченной ответственностью и ведет свою деятельность на основе Гражданского кодекса РБ.

ООО «К-Полирен» является самостоятельным субъектом. Является также юридическим лицом, руководствуется в своей деятельности законодательством РБ. Предприятие имеет самостоятельный баланс, свой фирменный бланк, печать с полным наименованием на русском языке, необходимые штампы, действует на принципах хозяйственного расчета. ООО «К-Полирен» основан в 2007 году в г.Кобрине. Главное направление деятельности предоставление строительных услуг.

Юридический адрес: Г.Кобрин.Переулок островлянский.

Целью деятельности предприятия является извлечение прибыли.

В настоящее время компания в состоянии обеспечить максимальное качество предоставляемых услуг

Основную роль в обеспечении стабильности играет тщательно продуманная структура компании, включающая в себя:

программу развития производственных мощностей;

программу обучения сотрудников;

Производство компании ориентировано на нужды конечного пользователя. С этой целью предлагаются наиболее оптимальные по критерию цена/качество решения для различных категорий покупателей. Цель - тщательный отбор и разработка наиболее выгодных для конечного пользователя услуг.

Важной функцией управления является функция организации, которая заключается в установлении постоянных и временных взаимоотношений между всеми подразделениями фирмы, определении порядка и условий функционирования компании. Функция организации реализуется двумя путями: через административно-организационное управление и через оперативное управление.

Административно-организационное управления предполагает определение структуры фирмы, установление взаимосвязей и распределение функций между всеми подразделениями, предоставление прав и установление ответственности между работниками аппарата управления. Оперативное управление обеспечивает функционирование фирмы в соответствии с утвержденным планом. Оно заключается в периодическом или непрерывном сравнении фактически полученных результатов с результатами, намеченными планом, и последующей их корректировке. Оперативное управление тесно связано с текущим планированием.

Организационная структура управления ООО «К-Полирен»

Общая численность работников – 57 человек.

Два водителя работают на двух автомобилях марки «ВАЗ» и занимаются доставкой производимой продукции по месту работу.

Остальные работники – это управленческий персонал: директор, бухгалтер, менеджер, снабженец, экономист – всего 5 человек.

Полномочия учредительного собрания и директора общества определяются уставом общества.

К функциям менеджера относятся:

является заместителем бухгалтера;

мониторинг, анализ и планирование текущей деятельности предприятия;

планирование и управление запасами предприятия;

предоставление ежегодного отчета обществу.

К функциям технического отдела относятся:

выполнение услуг;

своевременное выполнение услуг.

К функциям снабженца относится:

налаживание торговых связей;

закупка и сопровождение товаров;

заключение договоров и контрактов.

Генеральный директор – руководит всеми видами деятельности предприятия. Организует работу и эффективное взаимодействие производственных единиц, направляет их деятельность на достижение высоких темпов развития и совершенствование услуг; повышение производительности труда, эффективности и качества услуг.

Главной целью фирмы является завоевание большей доли рынка и реализацией на этой основе материальных и социальных потребностей членов трудового коллектива. Поэтому цены на предоставляемые услуги значительно меньше цен конкурентов.

2.2. Анализ маркетинговой деятельности ООО «К-Полирен»

 

Организация службы маркетинга и маркетинговой деятельности строительной компании характеризуется некоторыми особенностями, обусловленными спецификой деятельности предприятий. Так как основным продуктом, производимым строительным предприятием является объект завершенного строительства, рассматривать его как товар можно только с очень существенными ограничениями. Скорее в качестве товара строительная организация может представить тот комплекс услуг, который она оказывает в ходе реализации производственного процесса. Таким образом, с точки зрения маркетинга строительная организация может рассматриваться как сервисное предприятие.

В результате мы получаем ситуацию, в которой организация, действующая в сфере строительства совмещает в себе признаки как производственного, так и сервисного предприятия. Это обусловливает необходимость разработки и применения комплексного подхода к маркетинговой деятельности предприятия, которая должна обладать некоторыми специфическими особенностями, не характерными для производственных предприятий.

Основная цель службы маркетинга в строительной организации - это создание постоянно действующей системы сбора, обработки и обмена объективной информации между всеми структурными подразделениями фирмы для обеспечения устойчивого, прогнозируемого и управляемого процесса сбыта комплекса строительных услуг.

Эффективность маркетингового управления целиком и полностью зависит от способности управленческого аппарата соединить понимание тенденций экономических процессов во всех подразделениях предприятия.

Выбор целевого сегмента на рынке строительных услуг

 

Предприятие осуществляет реализацию следующих видов услуг:

А: отделочные работы европейского качества ;

Б: устройство конструкций для жилищных объектов.

Выделение целевых групп на рынке строительных услуг осуществляется с учетом оценок данных различными группами потребителей в отношении конкурентных видов услуг и их качества.

Жизненные циклы товаров очень разнообразны, но почти всегда можно выделить основные фазы. В классическом жизненном цикле товара можно выделить пять стадий или фаз:

Внедрение или выход на рынок. Это фаза появления нового товара на рынке. Иногда в виде пробных продаж. Начинается с момента распространения товара и поступления его в продажу. На этой стадии товар еще является новинкой. Технология еще недостаточно освоена. Производитель не определился в выборе производственного процесса. Модификации товара отсутствуют. Цены на товар обычно несколько повышены. Объем реализации очень мал и увеличивается медленно. Сбытовые сети проявляют осторожность по отношению к товару. Темп роста продаж тоже невелик, торговля часто убыточна, а конкуренция - ограничена. Конкуренцию на этой фазе могут составить только товары-заменители. Целью всех маркетинговых мероприятий является создание рынка нового товара. Фирма несет большие расходы, так как на этой фазе большие издержки производства, а расходы на стимулирование сбыта достигают обычно наивысшего уровня. Потребителями здесь являются новаторы, готовые идти на риск в апробировании нового товара. На этой фазе очень высока степень неопределенности. Причем: чем революционнее инновация, тем выше неопределенность.

Фаза роста. Если товар требуется на рынке, то сбыт начнет существенно расти. На этом этапе обычно происходит признание товара покупателями и быстрое увеличение спроса на него. Охват рынка увеличивается. Информация о новом товаре передается новым покупателям. Увеличивается число модификаций продукта. Конкурирующие фирмы обращают внимание на этот товар и предлагают свои аналогичные. Прибыли довольно высоки, так как рынок приобретает значительное число продуктов, а конкуренция очень ограничена. Посредством интенсивных мероприятий по стимулированию сбыта емкость рынка значительно увеличивается. Цены слегка снижаются, так как производитель производит большой объем продукции по опробованной технологии. Маркетинговые расходы распределяются на возросший объем продукции. Потребителями на этом этапе являются люди, признающие новизну. Растет число повторных и многократных покупок.

Фаза зрелости. Характеризуется тем, что большинство покупателей уже приобрело товар. Темпы роста продаж падают. Товар переходит в разряд традиционных. Появляется большое количество модификаций и новых марок. Увеличивается качество товара и отлаженность производства. Совершенствуется сервис. Достигается максимум объема продаж. Снижается прибыль предприятия. Прибыль растет медленно. Появляются запасы товара на складе, обостряется конкуренция. Ценовая конкуренция. Продажи по сниженным ценам. Слабые конкуренты уходят с рынка. Мероприятия по стимулированию сбыта достигают максимума эффективности. Потребители здесь - медленно признающие люди и консерваторы. Этот этап является самым протяженным по времени.

Фаза насыщения. Рост продаж прекращается. Цена сильно снижается. Но, несмотря на снижение цены и использование других мер воздействия на покупателей, рост продаж прекращается. Охват рынка очень высок. Компании стремятся увеличить свой сектор на рынке. Сбытовая сеть тоже уже не увеличивается. Технология едина. На этом этапе высока вероятность повторного технологического совершенствования товара и технологии. Часто этот этап соединяют с этапом зрелости по той причине, что четкого различия между ними нет.

5. Спад. Спад является периодом резкого снижения продаж и прибыли. Сбыт может упасть до нуля или оставаться на очень низком уровне. Основная причина: появление нового, более совершенного товара или изменение предпочтений потребителей. Многие фирмы уходят с рынка. Ассигнования на стимулирование сбыта уменьшаются или совсем прекращаются. Потребители теряют интерес к товару, а их число сокращается. Основная масса потребителей - консерваторы с низкой платежеспособностью. На этом этапе товар целесообразно снять с производства во избежание больших финансовых потерь. Первой задачей компании является выявление товаров, перешедших на этап упадка, посредством регулярного анализа тенденций продаж, доли рынка, издержек и прибыли. Затем руководство в отношении каждого товара, находящегося в стадии упадка, должно решить, поддерживать ли его, «собрать последний урожай», или поставить на нем крест.

На рынке товаров коммерческое предприятие, как правило, встречается с соперничеством других участников рынка, выпускающих и продающих аналогичные товары. Многие предприятия стремятся занять лидирующее положение на рынке, продать как можно больше товаров, захватить максимально возможную долю рынка. Соперничество на рынке проявляется в форме роста продажи товаров в больших, чем у конкурента количествах, продажи товаров лучшего качества, чем у конкурента. Оно может быть результатом установления более низких, чем у конкурента, цен, может быть следствием интенсивной рекламной кампании, лучшей организации торгового процесса, активного поиска продавцов и покупателей и т.п.

Конкуренция (от лат. concurrere — сталкиваться) представляет собой механизм соперничества на рынке товаров, борьбы рыночных структур за право найти своего покупателя и за возможность продать свой товар на наиболее выгодных условиях и, следовательно, получить желаемую прибыль.

Конкуренция должна быть упорядоченной, введенной в определенные рамки, исключающей недобросовестные приемы конкурентной борьбы. Это требование закона.

Конкурентная борьба — составная часть рыночной деятельности. Присутствие конкурента на рынке создает элемент состязательности: продавцы борются за право лучше удовлетворить потребности покупателя, сделать его своим постоянным приверженцем. Конкуренция оживляет рынок, благотворно действует на цены, вызывает к жизни новые формы сервиса, заставляет производителей проводить активную инновационную политику. В известном смысле конкуренция — двигатель прогресса.

Рыночная ситуация во многом определяется состоянием и результатами конкурентной борьбы. Интенсивность конкуренции и формы соперничества зависят от типа рынка, от степени его насыщенности, от числа и мощности конкурирующих фирм, от технологических, финансовых и торгово-организационных возможностей, как самой фирмы, так и ее конкурентов.

Конкурентная борьба — совокупность действий предприятия, направленных на достижение конкурентного преимущества, на завоевание прочных позиций на рынке и на вытеснение конкурента с рынка.

Конкурентная борьба развертывается между предприятиями, выпускающими или продающими аналогичную продукцию, а также продукцию с близкими свойствами одним и тем же группам покупателей. Каждое предприятие стремится создать товар с лучшими свойствами, чем у конкурента. В известном смысле конкурентная борьба это элемент научно-технического прогресса, своего рода война технологий.

Формы конкурентной борьбы зависят от многих условий, но ее суть проявляется в стремлении продать товаров больше чем конкурент, и по более привлекательной цене, переманить у конкурента часть или всех потенциальных клиентов и в конечном счете получить ту прибыль (или часть ее), на которую рассчитывал конкурент. Иначе говоря, захватить большую, чем у конкурента, долю рынка или, по возможности, вытеснить его с рынка.

Цель конкурентной борьбы — достигнуть конкурентного преимущества, т.е. занять более прочную конкурентную позицию на рынке. Считается, что когда доля, занимаемая предприятием на рынке, равна или превышает 65%, то его позиция однозначно признается доминирующей. Однако, если его доля колеблется между 35% и 65%, то доминирующее положение предприятия должно быть доказано антимонопольными службами.

Конкурентное преимущество — позиция, которая позволяет предприятию занять доминирующую или, во всяком случае, наиболее выгодную позицию на рынке.

Предприятие, которое выступает на рынке, пребывает, как правило, в конкурентной среде, которая характеризуется рыночной деятельностью некоторого числа независимых покупателей и продавцов, обладающих правом и возможностью свободно выступать на рынке и покидать его. Конкуренты-продавцы соперничают между собой за право и возможность продать свой товар. Покупатели тоже могут вести между собой спор за право и возможность купить товар. Обычно, чем больше участников рынка при данной емкости рынка, тем острее соперничество между ними. Конкурентная борьба может вестись между отдельными предприятиями, целыми отраслями (совокупностями предприятий) и, наконец, между странами.

Конкурентной средой — называется рынок или его сегмент, где продавцы свободно соперничают за право продать товар покупателю.

На рынке товаров единственным арбитром между честно конкурирующими предпринимателями является потребитель, который, по словам П.Самуэльсона, голосует своим кошельком, выбирая наиболее устраивающий его товар. То место, которое занимает конкурент, те показатели, которых ему удалось достичь в ходе конкурентной борьбы, определяет его конкурентную позицию.

Конкурентная позиция — сравнительная характеристика основных рыночных параметров предприятия и его товара относительно конкурента.

Конкурентная позиция — сравнительная характеристика позиций, занятой предприятием по отношению к конкурентам. Для определения конкурентной позиции используются количественные характеристики и, в частности, статистические показатели.

Наличие конкуренции на рынке товаров или услуг, на котором действует предприятие, требует от него обеспечения определенной конкурентоспособности или, в противном случае, грозит вытеснением его с данных рынков.

Конкурентоспособность - это способность объекта выдерживать конкуренцию в сравнении с аналогичными объектами на данном рынке.

Конкурентный анализ начинается с констатации наличия или отсутствия конкурентов на данном рынке (сегменте, нише). Он позволяет оценить возможности появления новых конкурентов, угрозы со стороны товаров-заменителей, конкурентные проявления деятельности поставщиков и клиентов. В процессе конкурентного анализа необходимо определить рыночный потенциал предприятия и сравнить его с потенциалом конкурирующих предприятий/фирм. Потенциал предприятия определяется его возможностями и достижениями, которые обеспечили бы его конкурентное преимущество и позволили выполнить поставленные оперативные и стратегические задачи. Чтобы обеспечить свою конкурентоспособность, потенциал предприятия должен быть достаточным, чтобы в условиях конкурентной борьбы удержать и расширить собственную долю рынка. Потенциал рынка — понятие шире потенциала предприятия. Он определяется способностью/возможностью купить и/или потребить соответствующие товары. Потенциал рынка обычно соответствует возможному (запланированному) объему продажи/поставки товаров, как в натуральном, так и в стоимостном выражении.

Рыночный потенциал предприятия — комплекс возможностей и достижений, обеспечивающих конкурентное преимущество и выполнение поставленных целей.

Потенциал предприятия/фирмы складывается из следующих элементов:

• доли, занимаемой фирмой на рынке;

• производственных и торгово-сбытовых мощностей;

• товарных ресурсов товаров определенного качества;

• товарооборота и его ассортимента за определенный период;

• инвестиционного потенциала, окупаемости инвестиций и результатов инновационной деятельности; затрат времени на проектирование нового товара;

• научно-технического потенциала (наличия ноу-хау);

• трудового потенциала и его эффективности;

• средней длительности жизненного цикла товаров предприятия/фирмы;

• уровня сервиса;

• наличия известных дистрибьюторов, имиджа фирмы или ее марки, доброго имени (репутации) предприятия/фирмы.

• финансово-кредитных ресурсов;

• прибыли и рентабельности за определенный период;

• качество продуктов, уровень их соответствия мировому уровню (обычно определяется путем опросов, сравнительных тестов или расчетов);

• уровень диверсификации производственно-хозяйственной деятельности (видов бизнеса), разнообразие номенклатуры услуг;

• мощность производственной базы, характеризующей возможности перестраиваться на выпуск новых продуктов и наращивать объемы выпуска освоенных продуктов (число занятых, оснащенность основными фондами, их уровень и эффективность использования, структура издержек, в том числе использование фактора экономии в зависимости от объема и освоенности выпуска).

• стабильность финансово-экономического положения.

•финансы, как собственные, так и привлекаемые со стороны.

• рыночная цена с учетом возможных скидок или наценок.

• уровень рекламной деятельности.

Конкурентами фирмы К-Полирен являются: Березастрой, ЖилстройКомлпект, Псмстройторг, Спектр, Строймонтаж, Стройтрест 33.

Эти фирмы предоставляют практически такой же спектр услуг но наша фирма имеет 5 Преимуществ:

Управление(менеджмент) по европейским и японским методикам Оптимальное разделение компаний по основному профилю позволяет:

1. Управление(менеджмент) по европейским и японским методикам (LEAN & KAIZEN практики)

2. Планирование и соблюдение графиков - неотъемлемая часть любых соглашений.

3. Процессный подход и автономизация бизнес-процессов.

4. Системный и программный подход к планированию и анализу отклонений.

5. Собственное проектное бюро ускоряет устранение проектных ошибок, возникающих при работе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЛАВА 3 МЕРОПРИЯТИЯ ПО УЛУЧШЕНИЮ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ

3.1 Пути улучшения маркетинговой деятельности предприятия

Комплекс маркетинга представляет собой сочетание элементов маркетинга, воздействующих на спрос товара и обеспечивающих желательную реакцию рынка. Все эти элементы объединены в четыре группы: товар (услуга); цена; распределение (сбыт); стимулирование (продвижение).

Комплекс маркетинга применим для всех сфер деятельности: производства, сбыта, финансов.

Товарная политика занимает одно из ключевых мест в общей системе маркетинговой деятельности (комплекс маркетинга) и предполагает меры по повышению конкурентоспособности выпускаемой фирмой продукции, прежде всего по улучшению ее качественных характеристик, соответствующих запросам конечных потребителей, созданию новых товаров (инновационная политика), оптимизации их ассортимента (ассортиментная политика), удлинению жизненного цикла.

Инновационная политика, разработка новой продукции, ее торговой марки и упаковки - основа эффективности предпринимательской деятельности в рыночных условиях, гарантия высоких конкурентных позиций фирмы.

Важное значение в определении товарной политики принадлежит в разработке жизненного цикла товара и формированию его стадий, в частности по объему продаж, уровню прибылей, отношению покупателей, позиции конкурентов, построению сбытовой сети, маркетинговой и рекламной политики и т.д. Современные тенденции сокращения жизненного цикла товара сталкиваются с серией маркетинговых мер, направленных на рациональное его продление.

Ассортиментная политика решает задачу оптимизации товарных групп и стратегических зон хозяйствования фирмы, с одной стороны, обеспечивая экономию за счет внутренней их связанности и возможности использования общей системы сбыта, научно-технической базы и др., с другой стороны, защищая за счет значительной диверсификации, «разбросанности» товарных позиций от возможных резких и отрицательных изменений условий рыночного развития.

Ценовая политика в системе комплекса маркетинга занимает важное место. В то же время по большинству основных товарных рынков отмечается значительная сложность ее использования для завоевания и удержания конкурентных позиций в силу ограниченности маркетингового пространства, поскольку многие рынки являются рынками покупателя и именно покупатель диктует примерный уровень цен.

На формирование уровня цен оказывают влияние многочисленные факторы, которые следует учитывать при определении цены в каждом конкретном случае, а именно: уровень спроса, его объем и динамика, материальные возможности покупателя, его заинтересованность в товаре данной марки, полные издержки фирмы на производство и продажу данного товара, цены аналогичных товаров фирм-конкурентов и т.д. Маркетинг предлагает ряд ценовых стратегий, которые определяют необходимость использования либо высоких, либо низких цен. Наиболее представительными ценовыми стратегиями являются: стратегия «снятия сливок» (предусматривает продажу нового товара первоначально по высоким ценам, значительно превышающим цены производства, а затем постепенное их снижение), стратегия «порыва» (предусматривает первоначальную продажу товаров, не имеющих патентной защиты, по низким ценам с целью. стимулировать спрос), стратегия дифференцированных (льготных и дискриминационных) цен (стратегия дифференцированных цен активно применяется в торговой практике компаний, которые устанавливают определенную шкалу возможных скидок и надбавок к среднему уровню цен для различных рынков; льготные цены устанавливаются в отношении товаров и покупателей, в которых фирма-продавец имеет определенную заинтересованность, например для привлечения покупателей на распродажи; дискриминационные цены применяются по отношению к некомпетентным, не ориентирующимся в рыночной ситуации покупателям, к покупателям, проявляющим крайнюю заинтересованность в приобретении данного товара, покупателям, нежелательным для фирмы-продавца, а также при проведении политики ценового картелирования, т.е. заключении между фирмами различного рода соглашений по ценам), стратегия единых и эластичных цен (стратегия единых цен, или установление единой цены для всех потребителей, укрепляет доверие потребителей, легко применима, удобна, делает возможными продажу по каталогам, посылочную торговлю; стратегия гибких, эластичных цен предусматривает изменение уровня продажных цен в зависимости от возможности покупателя торговаться и его покупательной способности), стратегия ценового лидера (предусматривает либо соотнесение фирмой своего уровня цен с движением и характером цен фирмы-лидера на данном рынке по конкретному товару, либо заключение соглашения с лидером на данном рынке или его сегменте), стратегия увязывания уровня цен со стадиями жизненного цикла товара, стратегия конкурентных цен (связана с проведением агрессивной ценовой политики фирм-конкурентов о снижением ими цен - и предполагает для данной фирмы возможность проведения трех видов ценовой стратегии в целях укрепления монопольного положения на рынке и расширения рыночной доли, а также в целях поддержания нормы прибыли от продаж), стратегия престижных цен и др.

Фирмы применяют ценовые стратегии в сочетании различных их видов в зависимости от конкретной ситуации на рынке и своих маркетинговых стратегических задач.

Политика формирования сбытовой сети занимает чрезвычайно важное место в системе «маркетинг-микс» и предполагает использование трех основных методов продаж: прямого (дает возможность сохранить полный контроль за ведением торговых операций), косвенного (когда для организации сбыта своих товаров производитель прибегает к услугам различного типа независимых посредников) и смешанного (когда в качестве посреднического звена используются организации со смешанным капиталом, включающим средства как фирмы-производителя, так и другой, независимой компании). Каждый из этих методов имеет свои преимущества и дает наилучший маркетинговый эффект в зависимости от конкретной ситуации, складывающейся на рынке и возможностей самой фирмы.

Построение сбытовых сетей предполагает различные типы; традиционные (состоит из независимых производителей, одного или нескольких оптовых торговцев и одного или нескольких розничных торговцев и потребителя), вертикальные (включает производителя, одного или нескольких оптовиков и одного или нескольких розничных торговцев, преследующих общие цели и интересы), горизонтальные (представляет собой объединение сбытовых систем двух или более фирм в совместном освоении открывающихся маркетинговых возможностей на конкретном рынке), многоканальные (предполагает использование как прямых, так и косвенных методов сбыта, то есть торговля организуется через собственную сбытовую сеть, а также через независимых посредников), комбинированные и другие сбытовые сети.

Сбытовые фирмы и сбытовые службы компаний решают разнообразные задачи: распределение и сбыт товаров и услуг, подготовка и заключение контрактов, реклама и стимулирование сбыта, планирование товарного ассортимента, доведение товара до уровня требований потребителей, финансирование сбытовых операции, закупка сырья и материалов для производственных процессов и др.

При формировании сбытовой сети следует учитывать особенности требований конечных потребителей, возможности самой фирмы, характеристики товара, степень конкуренции и сбытовую политику конкурентов, практику и обычаи формирования сбытовой сети товарного рынка, сравнительную стоимость сбытовых систем и др.

Особое внимание требует выбор посредника. Коммуникационная политика, или политика продвижения (формирования спроса и стимулирования сбыта), включает, прежде всего, следующие основные составляющие: рекламу, стимулирование сбыта и персональные продажи.

Реклама классифицируется как товарная и престижная, непосредственная и косвенная, вводящая, информационная (поддерживающая) и агрессивная, однородная и неоднородная, добросовестная и недобросовестная и др.

Средствами, каналами распространения рекламы являются прямая почтовая реклама, реклама в прессе, печатная реклама, телевизионная реклама, экранная реклама, радиореклама, наружная реклама, реклама на транспорте, реклама на месте продажи товаров и др.

Планирование рекламной компании предполагает определение объекта, субъекта рекламы, рекламного мотива, выбор вида рекламных средств, составление рекламного сообщения (объявления), графика рекламных выступлений, рекламного бюджета и оценку эффективности рекламы.

Связи с общественностью ответственны за установление доброжелательных отношений фирмы не только с покупателями и потребителями, но и с самой широкой общественностью и управление этими отношениями.

Особое место отводится персональным продажам через торговых агентов и коммивояжеров, вступающих в прямой контакт с конечным потребителем и работающих индивидуально с каждым из них, а также продажам по каталогам, посылочной торговле и продажам по телевизионным объявлениям телемагазинов.

Система стимулирования сбыта охватывает меры по стимулированию потребителей (покупателей), торговых посредников и сотрудников сбытовых отделов фирмы. Стимулирование потребителей предполагает предоставление скидок с цены, всевозможные формы кредитов, раздачу бесплатных образцов, купонов, премиальные продажи, конкурсы, лотереи и т.д.

Существует множество возможностей, вследствие которых организация может занять выгодное положение на рынке. Главное, чтобы вся её деятельность была тщательно спланирована с учетом знания рыночных условий. Для достижения успеха организации необходимо зачастую реализовывать не просто активную маркетинговую политику, а скорее и чаще всего агрессивную. Это значит что все решения, принятые с учетом факторов, находящихся под контролем организации, будут способствовать тому, что организация в большей степени сможет управлять рыночными тенденциями, нежели следовать им. Сегодня недостаточно идти в ногу с рынком. Преуспевающие организации опережают время и предлагают нечто большее, чем то, что сегодня от них ждут клиенты, то есть более высокую ценность товара или услуг. Организация, ориентированная на успех должна всегда стремиться обеспечивать превышение ожиданий потребителя. Именно такой подход и позволяет им, постоянно привлекая внимание потребителей, процветать, а не просто выживать. Для розничной торговли это особенно важно: новые организации, которые ничем не выделяются из общего числа своих конкурентов, вряд ли имеет шанс преуспеть.

Для повышения конкурентоспособности организации ООО

«К-Полирен» необходимо:

- повысить качество обслуживания, за счет повышения квалификации персонала, создания мотивации;

- расширить ассортимент услуг и организовать более тщательный контроль за качеством товара, посредствам внедрения службы исследования рынка.

Определяющим показателем привлекательности торговой организации является культура обслуживания. Основным показателем культуры торговли является уровень удовлетворения спроса населения. Его повышение требует наличие в продаже широкого выбора товаров, которые по количеству, качеству, ассортименту должны соответствовать запросам покупателей. Иначе говоря, культура торговли в первую очередь определяется полнотой торгового ассортимента.

Наряду с этим на культуру торговли серьезное влияние оказывает уровень обслуживания покупателей, от которой непосредственно зависят как затраты времени населения, связанные с приобретением товаров, а следовательно, и издержки потребления, так и удобства, создаваемые покупателям для выбора товаров и совершения покупки.

Непременным условием улучшения обслуживания покупателей в розничной торговле является рост культурного уровня и профессионального мастерства работников организации.

Повышение профессионального мастерства работников организации требует изучение психологии покупателей. Без учета психологических факторов и мотивов совершения покупки нельзя вызвать у покупателей интерес к товарам и помочь им осознать потребность в них. Вместе с тем высокий профессиональный и культурный уровень работников организации выступает необходимой предпосылкой квалифицированного обслуживания покупателей. Поэтому особое внимание при приеме сотрудников необходимо уделять их профессиональной подготовке, чаще проводить конкурсы профмастерства.

Сегодня культура торгового обслуживания становится одним из важнейших показателей научных, технических и технологических достижений в торговле, экономических возможностей общества, а также уровня потребностей.

На уровень обслуживания в торговле оказывает влияние много различных факторов. Это затрудняет определение степени влияния каждого фактора на качество работы организации. О сложности отбора параметров и показателей для оценки эффективности и качества торгового обслуживания свидетельствует постоянный поиск путей решения проблемы, равно как и пробы разработки разных систем и подсистем. Но культура обслуживания это не только вежливое отношение к покупателям и предоставление ему дополнительных услуг, это также и оформление интерьера торгового зала, рациональная организация технологических операций, санитарное состояние помещений организации, личная гигиена персонала, имидж фирмы и т. д всеми этими вопросами занимается мерчендайзер.

Статистика гласит: что от 60% до 80% покупок мы совершаем стихийно. Даже если решение о приобретении принято заранее, выбор той или иной марки в 7 из 10 случаев осуществляется непосредственно в магазине. До 85% подобных покупок составляют товары массового спроса. Нашу покупательную способность в 3-5 раз увеличивают реклама на месте продажи, грамотная выкладка товара и приветливый обслуживающий персонал. Забежав за батоном хлеба, мы уходим с тремя набитыми авоськами. Ответственность за это лежит на мерчендайзерах. Поэтому основными задачами в работе мерчендайзера будут:

- формирование оптимального запаса услуг в торговых точках;

- представление услуг покупателю;

- обучение персонала.

Существуют определенные схемы выкладки товаров:

- большинство посетителей движутся по торговому залу против часовой стрелки, обходя его по периметру. Поэтому вход лучше размещать с правой стороны, основные товары располагаются в зоне движения, внутренние стеллажи расставлять так, чтобы они имели хороший фронтальный обзор;

- более 80% покупателей, проходя треть помещения, желают выйти.

Поэтому самые продаваемые зоны сосредоточены в начале магазина.

Объяснение элементарное: пустая корзина требует наполнения. Ещё одна доходная позиция – у касс. Покупатель ранее боявшийся выйти за пределы намеченной суммы, охотно докупает мелочёвку. Третья в рейтинге популярности зона – по периметру. Здесь сосредоточена основная группа продуктов: мясо, хлеб, молоко, алкогольные напитки, овощи-фрукты;

- движение глаз покупателя по полке с выставленными товарами напоминает чтение страницы с эпиграфами: в правый верхний угол, слева направо и сверху вниз. Самая неудачная зона – правый нижний угол. За исключением угла стеллажа в супермаркете. Любопытный факт: перемещение товара с уровня рук на уровень глаз увеличивает продажи на 60%, с уровня ног до уровня глаз – на 80%.

Но просто выбрать удачное место мало. Товару нужно создать достойное окружение. В виде сопутствующих ингредиентов закуски к пиву, соусов (для мороженого, фруктов, замороженных продуктов), приправ к (мясу, рыбе). А также буклетов, повествующих о пользе черной икры, йогуртов кишащих живыми бактериями, морской капусте. Подобные аппетитные натюрморты увеличивают интерес покупателя.

Большинство торговых организаций предоставляют потребителю практически одинаковые услуги по схожим ценам. Поэтому, чтобы вырваться вперед или хотя бы удержать ранее завоеванные позиции, среди торговых организаций все больше возрастает роль неценовой конкуренции. Для того чтобы определить, как качество обслуживания влияет на конкурентоспособность торговой организации, и как следствие на выручку автором данной работы было проведено исследование.

Исследование строилось следующим образом. Строительные организации оценивались по следующим факторам: месторасположение, цена, ассортимент услуг, качество обслуживания.

Территория: город Кобрин.

Время: Февраль-март 2017 года.

Использовался детерминированный метод определения выборки. Он основан на индивидуальной оценке исследователя, который может произвольно или сознательно решать, какие элементы включать в выборку.

В качестве элементов были выбраны магазины, обладающие следующими характеристиками:

- одинаковый ассортиментный ряд;

- одинаковый уровень цен.

Далее было проведено полевое исследование. Так как магазины измерялись мной по месторасположению и качеству обслуживания, для этого были разработаны специальные измерители.

В качестве основного показателя, характеризующего месторасположение, была выбрана проходимость фирм, то есть количество людей, проходящих мимо или зашедших в фирму, и проезжающего мимо транспорта.

Все пространство около фирмы было поделено на три зоны:

- первая зона – тротуар около фирмы;

- вторая зона – дорога;

- третья зона – противоположная сторона через дорогу.

Данные параметры измерялись методом структурированного личного наблюдения в естественных условиях. Для повышения наблюдения было произведено два замера в разные дни.

Можно сделать вывод, что успешная деятельность торговых организаций и его конкурентоспособность при прочих равных условиях зависят от опыта работы, знания специфики рынка и умения выстраивать технологию оказания услуг потребителям.

Чтобы повысить качество обслуживания на 1 балл необходимо улучшить хотя бы один из показателей:

- повысить культуру обслуживания;

- повысить знание предоставляемых услуг;

- быть более внимательным к покупателю;

- всегда суметь предложить аналогичную услугу;

- повышать профессиональный уровень.

В первую очередь в повышении качества обслуживания должно быть заинтересовано руководство организации, которое должно убедить свой персонал в том, что необходимо постоянно повышать качество обслуживания. А для этого необходимо создать хорошую мотивацию персонала и благоприятный психологический климат в коллективе.

Сущность конкурентной борьбы торговых предприятий заключается в том, что деятельность многочисленных конкурентов направляется в единое русло – предоставление услуг более высокого качества. В конкурентной борьбе побеждает тот, кто лучше удовлетворяет интересы потребителей, поэтому каждое предприятие должно стремиться к развитию конкурентных преимуществ, лучших, чем у его конкурентов, то есть к приумножению ключевых факторов успеха.

Для усиления конкурентных преимуществ фирме «К-Полирен» необходимо постоянно изучать покупательский спрос, что поможет правильно и качественно организовать торговое обслуживание покупателей.

При реализации новых услуг, неизвестных покупателям, необходимо организовать рекламу, с помощью которой будет предоставлена необходимая информация о товаре и стимулировать сбыт. Реклама может быть не только по телевидению, радио, в газетах и журналах, но и непосредственно в фирме.

3.2 Экономическая эффективность предложенный мероприятий

Уровень предложенных мероприятий в ООО «К-Полирен» можно охарактеризовать как удовлетворительный.

На протяжении анализируемого периода наблюдался рост активов предприятия. Основные критериальные показатели финансового состояния ООО «К-Полирен» за анализируемый период по ряду показателей улучшились. За рассматриваемый период произошло существенное снижение прибыли, которое в основном связано с увеличением себестоимости продукции.

В процессе работы в выводах к соответствующим разделам работы дана оценка финансового менеджмента в ООО «К-Полирен». Здесь было отмечено, что:

организация не находится в сильной финансовой зависимости от заемных источников средств;

для данной фирмы характерно устойчивое финансовое положение;

предприятие обладает достаточной финансово-экономической самостоятельностью.

предприятие работает прибыльно.

Приняв во внимание выявленные в ходе анализа негативные явления, можно дать некоторые рекомендации по улучшению и оздоровлению предприятия:

1. Принять меры по снижению кредиторской задолженности;

2. Следует увеличить объем инвестиций в основной капитал и его долю в общем имуществе организации;

3. Необходимо повышать оборачиваемость оборотных средств предприятия; особенно обратить внимание на приращение быстрореализуемых активов;

4. Обратить внимание на организацию производственного цикла, на рентабельность продукции, ее конкурентоспособность.

5. Изменить отношение к управлению производством,

6. Усовершенствовать структуру управления,

7. Совершенствовать кадровую политику,

8. Продумывать и тщательно планировать политику ценообразования,

9. Изыскивать резервы по снижению затрат на производство,

10. Активно заниматься планированием и прогнозированием управления финансов предприятия.

В настоящее время на предприятии ведется активная работа по усовершенствованию управления производством на всех уровнях. Внедрение таких современнейших информационных систем как автоматизированный документооборот, автоматизированное управление производством, автоматизированное управление финансами и других, позволит руководству предприятия наиболее эффективно управлять ресурсами предприятия, и, как следствие такого эффективного управления ресурсами, снизится дебиторская задолженность, ускорится оборачиваемость капитала, восстановится платежеспособность.

 

 

 

 

 

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

 

1. Алексеева, А.И. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: учебное пособие/ А.И. Алексеева, Ю.В. Васильев, А.В. Малеева [и др.]. – М.: КНОРУС, 2007. – 672 с.

2. Артеменко, В.Г. Финансовый анализ: Учеб. пособие / под общ. ред. В.Г. Артеменко. – Москва.«Дело и Сервис»; «Сибирское соглашение», 2001. – 160с.

3. Баргольц, С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития: Учебник/ С.Б. Баргольц. – М: Финансы и статистика. 2004.— 356 с.

4. Барногльц, С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений: учеб. пособие / под общ. ред. С.Б. Барногльца. Москва: Финансы и статистика, 2002. – 428 с.

5. Божко, П.Е. Производство яиц и мяса птицы в специализированных хозяйствах. М.: КолосС – 426 с.

6. Бусел, И.П. Экономика сельскохозяйственного предприятия с основами менеджмента: учеб. пособие/ И.П. Бусел, П.И. Малихтарович. Минск: Литература и Искусство, 2008. – 448 с.

7. Бычков, Н.А. Организация производства на предприятиях АПК: научно-практическое издание / Н.А.Бычков. – Минск: ГНУ «Институт аграрной экономики НАН Беларуси», 2005. – 320 с.

8. Водяников, В.Т. Организация и управление производством на сельскохозяйственных предприятиях: Учебник/ В.Т. Водяников, А.И. Лысюк, Н.Е. Зимин. Под общ. ред. В.Т. Водяникова – Москва: изд-во «КолосС», изд-во СтГАУ «АГРУС», 2006 – 506с.

 

 

4 к 8с


ВИТЯГ

з робочого навчального плану

напрям підготовки 6.030401 Правознавство

 

4 курс 8 семестр

 

п/п

Дисципліна

Форма контролю

1

Банківське право

залік-к/р

2

Кримінологія

екзамен-курсова

3

Митне право

екзамен-к/р

4

Податкове право

екзамен-к/р

 

 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ

« БАНКІВСЬКЕ ПРАВО»

 

1.Сучасний стан правового регулювання суспільних відносин за участю банків в Україні.

2. Поняття банківського права України.

3. Порядок ліквідації та реорганізації комерційних банків.

4. Основні завдання та функції Національного банку України.

5. Контрольні та ліцензійні функції Національного банку України.

6. Порядок відкриття рахунків в банках.

7. Значення банківського права як галузі права, учбової дисципліни, законодавства, науки.

8. Керівні органи Національного банку України, їх повноваження, структура.

9. Види кредитних операцій.

10. Загальна характеристика Закону України „Про Національний банк України‖.

11. Відповідальність за порушення банківського законодавства.

12. Правовий статус Національного банку України.

13. Поняття та правова природа банківського рахунку.

14. .Подвійна правова природа Національного банку України.

15. Форми кредиту.

16. Структура Національного банку України. Керівні органи Національного банку України та їх повноваження.

17. Правова природа договору банківського депозиту.

8. Операції Національного банку України.

19. Види та загальна характеристика рахунків: поточних, депозитних, кредитних та бюджетних.

20. Нормативні акти Національного банку України.

21. Значення банківської системи України для розвитку ринкових відносин.

22. Види та класифікація комерційних банків.

23. Проблема визначення категорії „банківське право‖, як галузі (підгалузі) права.

24. Принципи кредитування.

25. Джерела банківського права: конституційні норми, та норми спеціальних законів України.

26. Правові засоби забезпечення погашення банківських кредитів.

27. Система банківського права (законодавства).

28. Правова природа операцій комерційних банків.

29. Предмет, метод та система банківського права.

30. Нормативна регламентація банківського кредитування.

31. Засади та функції правового регулювання банківської діяльності в Україні.

32. Правове регулювання та характеристика банківських операцій в Україні.

33. Загальна характеристика Закону України „Про банки та банківську діяльність.

34. Міжбанківські розрахунки.

35. Банківська діяльність як предмет банківського права.

36. Сторони та зміст кредитного договору.

37. Визначення складу банківської системи України.

38. Правове регулювання міжбанківських кредитів.

39. Поняття та правова природа розрахункове - касового обслуговування.

40. Відповідальність за порушення банківського законодавства.

41. Норми, що регулюють відносини по відкриттю, веденню, закриттю банківських рахунків.

42. Правове регулювання операцій з цінними паперами.

43. Інвестиційні операції за участю банків.

44. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

45. Правовий режим валютних операцій.

46. Правове регулювання безготівкових розрахунків.

47. Адміністративне та індикативне регулювання банківської діяльності. 48. Поняття комерційного банку та його правовий статут.

49. Загальна характеристика та види комерційних банків.

50. Факторингові, лізингові та трастові операції (угоди).

51. Суб’єкти банківських правовідносин.

52. Порядок створення та реєстрації комерційних банків Документи, які необхідні для реєстрації комерційного банку.

53. Поняття розрахунків: розрахунки готівкою та безготівкові розрахунки.

54. Правовий захист банківської та комерційної таємниці.

55. Поняття та правове положення відокремлених підрозділів комерційних банків.

56. Кореспондентські рахунки.

57. Безспірне списання коштів.

58. Поняття кредитних правовідносин.

59. Правове забезпечення захисту інтересів клієнтів та фінансової надійності комерційних банків.

60. Функції Національного банку України по регулюванню та нагляду за комерційними банками, що здійснюють значні та сумнівні фінансові операції.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України від 28.06.96 — Харків: Консум, 1996.

2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 35.

3. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.99.

4. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91, із змін. і допов. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38.

5. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній ва- люті” від 23.09.92 // Уряд. кур’єр. — 1994. PDF created with FinePrint pdfFactory Pro trial version http://www.fineprint.com 14

6. Закон України “Про заставу” від 02.10.92, із змін. і допов. // Відомо- сті Верховної Ради України. — 1992. — № 47.

7. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.91 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 93.

8. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.96 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 51.

9. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91 // Відо- мості Верховної Ради України. — 1991. — № 49, із змін. та допов. // Галицькі контракти. — 1996. — № 42.

10. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення не- добросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.92 // Галицькі контракти. — 1996. — № 42.

11. Закон України “Про заставу” від 02.10.92 № 2654.

12. Закон України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі” від 06.07.99 № 826-ХІV.

13. Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР // Голос України. — 1997. — 14 січ.

14. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Дек- рет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 17.

15. Про заходи щодо скорочення готівкового обігу: Указ Президента України від 12.06.93 // Уряд. кур’єр. — 1993. — 15 черв.

16. Про вдосконалення валютного регулювання: Указ Президента Укра- їни від 22.08.94 // Уряд. кур’єр. — 1994. — 27 серп.

17. Про випуск та обіг векселів для покриття заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності України: Указ Президента України від 14.09.94 // Уряд. кур’єр. — 1994. — 20 верес.

18. Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України: Указ Президента України від 16.03.95 // Уря- д. кур’єр. — 1995. — 18 берез.

19. Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комер- ційних банків: Затв. постановою Правління НБУ від 27.03.98 № 122 // Фінансова консультація. — 1998. — № 17.

20. Статут Національного банку України: Затв. Постановою Президії Верховної Ради України від 07.10.94. PDF created with FinePrint pdfFactory Pro trial version http://www.fineprint.com 15

21. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених бан- ках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті і гривнях: Затв. постановою Правління НБУ від 15.03.98 № 118 // За- конодавчі та нормативні акти з питань банківської діяльності. — К., 1998. — Вип. 5

22. Положення про застосування НБУ заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства: Затв. постановою Правління НБУ від 04.02.98 № 38 // Інформ. бюл. — 1998. — № 3.

23. Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Затв. рішенням Правління Національного банку України від 24.05.93 // Діло. — 1993. — № 49.

24. Положення про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення бан- ківських операцій: Затв. постановою Правління НБУ від 06.05.98 № 181 // Законодавчі та нормативні акти з питань банківської діяльно- сті. — К., 1998. — Вип. 8

25. Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування: Затв. постановою Правління НБУ від 21.02.96 № 33 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — К., 1996. — Вип. 2.

26. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні: Затв. постановою Правління НБУ від 08.10.98 № 414 // Законодавчі і но- рмативні акти з банківської діяльності. — К., 1998. — Вип. 11.

27. Положення про порядок створення, реєстрації комерційних банків: Затв. Правлінням Національного банку України від 27.03.96 // Дод. до журн. “Вісник НБУ”. — 1996. — № 5.

28. Положення про порядок одержання, використання і погашення іно- земних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів України та Національного банку України: Затв. кредитно-валютною радою Кабінету Міністрів України 27.08.92.

29. Положення про кредитування: Затв. постановою Правління НБУ від 28.09.95 № 246 // Деловая неделя. — № 1–4.

30. Порядок ведення банками операцій з векселями: Затв. Головою Правління НБУ від 25.02.93 № 414 // Законодавчі та нормативні ак- ти з питань банківської діяльності. — К., 1997. — Вип. 9.

31. Порядок надання ліцензій Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями: Затв. на засіданні Правління Національного банку України 25.06.92 //

32.Регулювання банківської та інвестиційної діяльності в Україні: Збірник. — К., 1995. — Вип. 1. PDF created with FinePrint pdfFactory Pro trial version http://www.fineprint.com 16

33. Інструкція про порядок відкриття рахунків у національній та інозе- мній валюті: Затв. НБУ 27.05.96 // Закон і бізнес. — 1996. — № 28.

34. Інструкція про порядок відкриття та функціонування кодованих ра- хунків фізичних осіб в іноземній і національній валюті України: За- тв. постановою Правління НБУ від 09.11.98 № 469 // Законодавчі та нормативні акти з питань банківської діяльності. — К., 1998. — Вип. 12.

35. Агарков М. М. Основы банковского права: Курс лекций. — 2-е изд. — М.: БЕК, 1994.

36. Балабанов И. Т. Валютный рынок и валютные операции в России. — М.: Финансы и статистика, 1994.

38. Банківська енциклопедія / За ред. Мороза. — К., 1993.

39. Банківське право / За ред. С. И. Кушок. — М., 1994. — Ч. 1.

40. Бублик В. Законодательство в валютном регулировании: Практика применения // Хозяйство и право. — 1997. — № 3.

41. Біленчук П. Д. Банківське право українське та європейське: Навч. посіб. — К.: Атіка, 1999.

42.Бровкова Е. Г., Прудиус И. П. Финансово-кредитная система госу- дарства. — К., 1997.

43. Валютне регулювання. Правове регулювання банківської та інвес- тиційної діяльності в Україні. — К.: Екобуд, 1996. — Вип. 3.1, 3.2.

44Жуков А. И. Услуги коммерческих банков: Зарубежный опыт и практика. — М.: АО “Консалтбанкир”, 1995.

45. Ющенко В. А., Міщенко Н. В. Валютне регулювання. — К., 1998. 69.

 

 

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«БАНКІВСЬКЕ ПРАВО»

 

Визначення варіанту:

 

Початкова буква прізвища студента

№ варіанту

К,Х

1.

Б, т,Я

2.

Ж, ш, С, А

3.

Г, ф,Й, Р

4.

Л, М

5.

Е, ц,Ы,П

6.

Є, ч, О, Д

7.

В, у

8.

З, щ

9.

И, ю, Н

10.

 

ВАРІАНТ 1

1. Поняття та види операцій комерційних банків.

2. Юридична природа кредитного договору

 

ВАРІАНТ 2

1. Банківська інформація і забезпечення банківської таємниці.

2. Правове регулювання договірного списання та примусового списання (стягнення) і арешту коштів на банківських рахунках

 

ВАРІАНТ 3

1. Правове регулювання взаємовідносин Національного банку України з регіональними відділеннями, комерційними банками, державним казначейством та іншими установами. 2. Укладення кредитного договору.

 

ВАРІАНТ 4

1. Основні завдання та функції Національного банку України.

2. Кореспондентські рахунки.

 

ВАРІАНТ 5

1. Правовий статус Національного банку України

2. Міжбанківське кредитування.

 

ВАРІАНТ 6

1. Реорганізація та ліквідація комерційних банків.

2.Форми і види кредитів: банківській, комерційний, споживчий, лізинговий, факторинговий, ломбардний, бланковий

 

ВАРІАНТ 7

1. Класифікація комерційних банків України.

2. Правові способи забезпечення погашення банківських кредитів. Загальна характеристика.

 

ВАРІАНТ 8

1. Система банківського права, його основні принципи та джерела

2. Правова природа готівкових та безготівкових розрахунків

 

ВАРІАНТ 9

1. Порядок створення, реєстрації, ліцензування комерційних банків, їх філії та представництв

2.Іпотека та застава як спосіб забезпечення кредитів.

 

ВАРІАНТ 10

1. Банківські правовідносини: поняття, склад та особливості.

2. Поняття кредиту і принципи кредитування.

 

 

 

Питання на екзамен.

1. Поняття екологічного права.

2. Предмет і об'єкт екологічного права.

3. Метод екологічного права.

4. Система екологічного права.

5. Принципи екологічного права.

6. Екологічне право як галузь права, законодавства, науки, та як навчальна дисципліна.

7. Загальна характеристика джерел екологічного права.

8. Конституція України в системі джерел екологічного права.

9. Закон як джерело екологічного права.

10. Нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

11. Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

12. Міжнародні договори як джерела екологічного права України.

13. Загальна характеристика екологічних прав громадян.

14. Право громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля.

15. Право вільного доступу до екологічної інформації.

16. Інші екологічні права громадян.

17. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.

18. Захист екологічних прав громадян.

19. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.

20. Природні ресурси - надбання Українського народу.

21. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.

22. Форми власності на природні ресурси.

23. Суб'єкти права власності на природні ресурси.

24. Реалізація права власності на природні ресурси.

25. Поняття права природокористування та його принципи.

26. Види права природокористування.

27. Право загального і право спеціального природокористування.

28. Право постійного та тимчасового природокористування.

29. Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення.

30. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

31. Органи держаного управління загальної компетенції.

32. Органи державного управління спеціальної компетенції.

33. Інші органи державного управління.

34. Функції управління та їх зміст.

35. Екологічне програмування та прогнозування.

36. Державний моніторинг довкілля.

37. Державний облік у галузі природокористування й охорони навколишнього середовища, екологічна паспортизація та державна реєстрація, ведення державних кадастрів природних ресурсів.

38. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.

39. Екологічне ліцензування.

40. Екологічна експертиза.

41. Екологічний аудит.

42. Інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища.

43. Інші функції екологічного управління.

44. Поняття екологічного контролю.

45. Державний екологічний контроль.

46. Відомчий і виробничий екологічний контроль.

47. Громадський контроль за дотриманням екологічного законодавства.

48. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

49. Адміністративна відповідальність.

50. Кримінальна відповідальність.

51. Цивільно-правова відповідальність.

52. Дисциплінарні відповідальність.

53. Земля як об'єкт охорони та використання.

54. Правове регулювання охорони та використання земельних ресурсів.

55. Управління і контроль у сфері охорони та використання земель.

56. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

57. Рослинний світ як об'єкт правової охорони та використання.

58. Правове регулювання охорони та використання рослинного світу.

59. Особливості регулювання охорони та використання зелених насаджень.

60. Управління і контроль у сфері охорони та використання рослинного світу

61. Юридична відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.

62. Тваринний світ як об'єкт правової охорони та використання.

63. Правове регулювання охорони та використання тваринного світу.

64. Управління і контроль у сфері охорони та використання тваринного світу.

65. Загальні засади правового регулювання ведення мисливського господарства та полювання.

66. Загальні засади правового регулювання ведення рибного господарства та рибальства.

67. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ.

 

 

 

 

Контрольні роботи з дисципліни

« ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО»

Визначення варіанту:

 

Початкова буква прізвища студента

№ варіанту

К, Я

11.

Б, т, Ї

12.

Ж, ш, П, Й

13.

Г, ф, О

14.

Л, М

15.

Е, ц

16.

Є, ч, А, С

17.

В, у, І

18.

З, щ, Д

19.

И, ю, Н

20.

 

 

Варіант № 1

1. Класифікація екологічних прав громадян

2. Правові підстави та межі загального і спеціального використання тваринного світу

 

Варіант № 2

1. Порядок надання природних ресурсів у приватну власність, приватизація земель

2. Види права водокористування: тимчасове і постійне, відокремлене і сумісне, загальне і спеціальне, цільові види водокористування

 

 

Варіант № 3

1. Поняття, зміст, структура екологічних обов'язків громадян, їх види (загальні та спеціальні).

2. Підстави виникнення, зміни та припинення права користування надрами

 

 

 

Варіант № 4

1. Особливості застосування права комунальної власності на природні ресурси.

2. Види спеціального користування природними рослинними ресурсами.

 

 

Варіант № 5

1. Міжнародні договори та інші міжнародно-правові акти як джерела екологічного права.

2. Особливості використання земель сільськогосподарського призначення, земель лісового та водного фондів.

 

Варіант № 6

1. Повноваження органів державного управління в галузі природокористування та охорони довкілля

2. Правове регулювання полювання та мисливського господарства, рибальства.

 

Варіант № 7

1. Роль судової практики в регулюванні екологічних відносин

2. Особливості охорони земель від забруднення небезпечними речовинами.

 

Варіант № 8

1. Поняття та зміст функцій управління природокористуванням та охороною довкілля

2. Правові засади відтворення, охорони та захисту лісів.

 

Варіант № 9

1. Особливості методу правового регулювання екологічних відносин

2. Користування землями житлової та громадської забудови природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

 

Варіант № 10

1. Принципи екологічного права та екологічного законодавства щодо забезпечення екологічної політики держави

2. Еколого-правове забезпечення використання земель

 

 

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО» ( ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

 

 

1. Поняття Особливої частини кримінального права України, її значення і система. 

2. Поняття, підстави та принципи кримінально-правової кваліфікації. Формула кваліфікації злочинів.

3. Поняття, ознаки та види вбивств. 

4. Умисне вбивство за обтяжуючих ознак

5. Поняття та види вбивства за наявності пом’якшуючих ознак

6. Поняття, ознаки та види тілесних ушкоджень. Характеристика критеріїв тяжкості тілесних ушкоджень.

7. Умисне тяжке тілесне ушкодження

8. Розмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого з умисним вбивством та вбивством через необережність

9. Побої і мордування .Катування. 

10. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

11. Залишення в небезпеці . Розмежування з ненаданням допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані .

12. Загальна характеристика професійних злочинів медичних працівників.

13. Захоплення заручників .

14. Розмежування з незаконним позбавленням волі або викраденням людини

15. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини .

16. Зґвалтування . Розмежування з насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом .

17. Злочини, що посягають на статеву недоторканість особи.
Посягання на виборчі права громадян .

18. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат .

19. Грубе порушення законодавства про працю . Розмежування з грубим порушенням угоди про працю .

20. Порушення недоторканності житла .

21. Порушення прав інтелектуальної власності .

22. Поняття та ознаки розкрадання чужого майна. Форми (способи) та види розкрадання.

23. Крадіжка . Кримінальна відповідальність при переростанні крадіжки у грабіж чи розбій.

24. Грабіж . Поняття насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Розмежування насильницького грабежу з розбоєм .

25. Розбій . Поняття насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого.

26. Вимагання . Розмежування вимагання від грабежу (ст. 186 КК) і розбою .

27. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою .Розмежування з шахрайством .

28. Характеристика обставин, які обтяжують розкрадання (розкрадання, вчинене у співучасті; повторне розкрадання; розкрадання залежно від розміру викраденого; крадіжка, грабіж або розбій, вчинені з проникненням у житло, інше приміщення або сховище).

29. Умисне знищення або пошкодження майна .

30. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою .

31. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї .

32. Контрабанда .

33. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів .

34. Фіктивне підприємництво .

35. Протидія законній господарській діяльності . Розмежування з вимаганням

36. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом .

37. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів .

38. Шахрайство з фінансовими ресурсами .

39. Незаконна порубка лісу . 

40. Незаконне полювання .

41. Порушення правил охорони вод .

42. Кримінальна відповідальність за створення та діяльність стійких злочинних угрупувань .

43. Терористичний акт .

44. Злочинні проти громадської безпеки, пов’язані з поведінкою з предметами, що становлять підвищену суспільну небезпеку. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

45. .Порушення вимог законодавства про охорону праці .

46. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту .

47. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами .

48. Незаконне заволодіння транспортним засобом .

49. Хуліганство . Розмежування групового хуліганства з масовими заворушеннями та груповим порушенням громадського порядку .

50. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів .

51. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність .

52. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів .

53. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем .

54. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів .

55. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів .

56. Розголошення державної таємниці . Поняття та ознаки державної таємниці.

57. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві .

58. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця .

59. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи

60. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань .

61. Самоправство .

62. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут. використання підроблених документів .

63. Службова особа як суб’єкт злочинів у сфері службової діяльності.

64. Зловживання владою або службовим становищем .

65. Службова недбалість .

66. Давання – одержання хабара .

67. Перевищення влади або службових повноважень .

68. Службове підроблення .

69. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт .

70. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності .

71. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови .

72. Загальна характеристика злочинів проти судді, народного засідателя та присяжного .

73. Загальна характеристика злочинів проти захисника або представника особи .

74. Ухилення від покарання та його відбування .

75. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ .

76. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти .

77. Приховування злочину .

78. Загальна характеристика злочинів проти порядку несення військової служби (військових злочинів). Суб’єкт цих злочинів. 

79. Непокора .

80. Дезертирство . Розмежування з самовільним залишенням військової частини або місця служби .

81. Загальна характеристика військових службових злочинів .

82. Державна зрада .) Відмінність державної зради від шпигунства .

83. Посягання на життя державного чи громадського діяча .

84. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

85. Геноцид .

86. Піратство .

87. Найманство .

ЛІТЕРАТУРА

1.Конституція України. Коментар до Конституції України. – Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 1998.

2.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України.

3.Кримінальне право. Особлива частина. Підруч. Правові джерела, К., 1999.

4. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Підруч. для студентів юридич. вузів і фак. 2-ге вид. К.: Юрінком-Інтер, 1999.

5.Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України. Львів, 1992. 6.Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Харьков, 1983.

7.Губарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. – К., 1992.

8.Брайнін Я.М. Основні питання загального складу злочину. – К., 1964.

9.Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. – К., 1976. Гл.ІІІ.

10.Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К., 1983.

11.Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следст- венной практике. – К., 1995.

12.Таций В.Я. Объект и предмет преступлений. – Харьков, 1988.

13.Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков, 1982.

14.Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве. – Харьков, 1992. 15.Устименко В.В. Специальный субъект преступления. Харьков, 1992.

16.Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведений. – Харьков, 1986.

17.Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К., 1977.

18.Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Харьков, 1991.

19. Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания. – Харьков,1982.

 

 

Теми контрольних робіт з дисципліни

"Кримінальне право"

 

Визначення варіанту:

 

Початкова буква прізвища студента

№ варіанту

К

21.

Б, т

22.

Ж, ш

23.

Г, ф

24.

Л, М

25.

Е, ц

26.

Є, ч

27.

В, у

28.

З, щ

29.

И, ю, Н

30.

І, я

31.

Ї, О, Р

32.

Й, П

33.

А, с

34.

Д, х

35.

 

ВАРІАНТ № 1

1.З якого моменту незаконне переправлення осіб через державний кордон України вважається закінченим злочином?

2.Хто визнається виконавцем незаконного переправлення осіб через державний кордон України?

 

ВАРІАНТ № 2

1.Коли діяння у формі незаконного позбавлення волі та викрадення людини вважаються закінченими?

2.У чому полягає зміст експлуатації дітей як обов’язкової ознаки об’єктивної сторони злочину?

 

ВАРІАНТ № 4

1.У чому полягає використання безпорадного стану потерпілої особи при зґвалтуванні?

2.Як визначено в КК примушування до вступу в статевий зв’язок?

 

ВАРІАНТ № 5

1.У чому може виражатися з об’єктивної сторони перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій

2.Які злочини посягають на свободу совісті? Визначте їх без-посередні об’єкти.

 

 

ВАРІАНТ № 6

1.У чому полягає значення міжнародного права для кваліфікації порушення законів та звичаїв війни?

2. Що є родовим об’єктом злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

 

ВАРІАНТ № 7

1.Яким чином відмежовується залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані?

2.Які порушення порядку трансплантації органів або тканин людини можуть бути віднесені до злочинних?

 

 

ВАРІАНТ № 8

1.Що таке втрата документів, які містять державну таємницю?

2.Яка специфіка суб’єктивної сторони втрати документів, що містять державну таємницю?

 

ВАРІАНТ № 9

1.Які ознаки суб’єктивної сторони геноциду мають вирішальне значення для його відмежування від злочинів проти жит-тя та здоров’я особи?

2.Які дії зі зброєю масового знищення визнаються злочинними за КК України.

 

ВАРІАНТ № 10

1.Як відмежувати самовільне залишення частини від дезертирства?

2.Як відмежувати злочини проти порядку експлуатації військової техникі від загальнокримінальних злочинів?

 

 

ВАРІАНТ № 11

1.Що таке службове зловживання і перевищення влади або службових повноважень і за якими ознаками відрізняються ці злочини?

2. У яких основних формах може виражатися перевищення влади або службових повноважень?

 

ВАРІАНТ № 12

1.Назвіть систему та види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Що є родовим об’єктом цих злочинів?

2.У чому полягає самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи?

 

 

ВАРІАНТ № 13

1.У яких формах виявляється об’єктивна сторона дій, що дезорганізують роботу установ виконання покарань?

2.За якими ознаками погроза або насильство щодо судді відрізняється від суміжних із цим діянням злочинів проти життя та здоров’я особи?

 

ВАРІАНТ № 14

1.За яких умов приховування злочину буде визнаватися злочином проти правосуддя, а за яких- співучастю у злочині у вигляді пособництва?

2. Якими ознаками характеризується об’єктивна та суб’єктивна сторона невиконання судового рішення?

 

ВАРІАНТ № 15

1.Хто може бути суб’єктом злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів?

2.Які умови та підстави передбачає КК для звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин та лікарських засобів?

 

 

ДИСЦИПЛІНА « МИТНЕ ПРАВО»

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ.

1. Поняття та предмет митного права.

2. Система митного права.

3. Джерела митного права.

4. Поняття митних правовідносин.

5. Поняття та структура митно-правової норми.

6. Митний кордон та митна територія.

7. Митна справа в Україні.

8. Митна служба України. Структура та організація діяльності.

9. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами, установами та організаціями.

10. Служба в митних органах України.

11. Митний контроль. Організація митного контролю.

12. Форми митного контролю.

13. Особистий огляд як виняткова форма митного контролю.

14. Зони митного контролю.

15. Здійснення митного контролю.

16. Перевезення, зберігання і розпорядження товарами, що знаходяться під митним контролем.

17. Звільнення від митного контролю.

18. Види митних режимів. Вибір та зміна митного ре-жиму.

19. Імпорт(випуск товарів для вільного використання).

20. Експорт товарів.

21. Транзит товарів.

22. Тимчасове ввезення товарів.

23. Тимчасове вивезення товарів.

24. Митний склад.

25. Безмитна торгівля.

26. Вільна митна зона.

27. Основні принципи переміщення товарів і транспорт-них засобів комерційного призначення через митний кордон

України.

28. Заборона щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.

29. Обмеження щодо переміщення окремих товарів і предметів через митний кордон України.

30. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності.

31. Переміщення товарів через митний кордон України в

міжнародних поштових відправленнях.

32. Ввезення і вивезення культурних цінностей через митний кордон України.

33. Переміщення валюти через митний кордон України.

34. Пропуск та оподаткування товарів, що вивозяться

(пересилаються) громадянами за межі митної території України.

35. Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України.

36. Особливості переміщення через митний кордон товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.

37. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем.

38. Державний експортний контроль.

39. Митне оформлення. Місце і час здійснення митного оформлення.

40. Декларування товарів. Форми та місце декларування.

41. Митна брокерська діяльність.

42. Митний перевізник.

43. Правові основи митно-тарифного регулювання.

44. Мито та його види.

45. Види ставок мита.

46. Митна вартість товарів. Методи визначення митної

вартості товарів.

47. Країна походження товарів.

48. Звільнення від оподаткування митом.

49. Тарифні пільги(тарифні преференції).

50. Міжнародне співробітництво з питань державної митної справи.

51. Нетарифне регулювання переміщення товарів через митний кордон.

52. Порушення митних правил і відповідальність за них.

53. Види адміністративних стягнень за порушення митних правил.

54. Види порушень митних правил.

55. Порядок провадження у справах про порушення мит-них правил.

56. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил.

57. Компроміс у справі про порушення митних правил.

58. Правовий захист працівників митних органів України.

59. Оскарження неправомірних дій митних органів України та їх службових осіб.

60. Виконання постанови про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил.

 

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Конституція України// Офіц. вісн. України. – 2010. – №72/1. – Ст. 2598.

2.Митний кодекс України від13.03.2012 р. // Там же. – 2012. – №32. – Ст. 1175.

Про Дисциплінарний статут митної служби України: За-кон України від06.09.2005 р. №2805-IV // Там же. – 2005. – №42. – Ст. 467.

Про центральні органи виконавчої влади: Закон Українивід17.03.2011 р. // Там же. – 2011. – №27. – Ст. 1123.

Про деякі заходи з оптимізації системи центральних ор-ганів виконавчої влади: Указ Президента України від24.12.2012 р. // Там же. – 2013. – №99. – Ст. 3998.

Положення про Державну митну службу України: УказПрезидента України від12.05.2011 р. №582/2011 // Там же. –2011. – №37. – Ст. 1514.

Митне право України: навч. посіб. / за ред. В. В. Ченцова, Д. В. Приймаченка. – вид. 2-ге. – К.: Істина, 2008. – 328 с.

Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоеконо-мічної діяльності: підруч. / О. П. Гребельник. – К.: Центр навч. л-ри, 2005. – 696 с.

Додин Е. В. Функции и формы деятельности таможенных органов/ Е. В. Додин// Митна справа. – 2003. – №5. – С. 7-22.

Бенсман О. О. “Електронна митниця” – головний меха-нізм забезпечення митної безпеки держави/ О. О. Бенсман// Там же. – 2007. – №2. – С. 19-20.

Ківалов С. В. На захисті національних інтересів держави/ С. В. Ківалов// Там же. – 2007. – №3. –Ківалов С. В. Митна політика України: підруч. / С. В. Кі-валов. – Одеса: Юрид. л-ра, 2001. – 256 с.

Коментар Дисциплінарного статусу митної служби України/ О. Б. Сгоров, М. В. Мельник, А. Ю. Будаков. – К.: Панорама, 2006. – 232 с.

Митний кодекс України: наук.-практ. комент. / А. Т. Ком-зюк, О. О. Погрібний, Р. А. Калюжний та ін. – К.: Всеукр. асоціа-ція видавців“Правова єдність”, 2008. – 757 с.

Мазур А. В. Система митних органів України/ А. В. Ма-зур// Пробл. законності. – 2000. – №43. – С.102-108.

Приймаченко Д. В. Митна політика держави та її реалі-зація митними органами: моногр. / Д. В. Приймаченко. – Дніп-ропетровськ: АМСУ, 2006. – 332 с.

Шульга М. Г. Митне право України: навч. посіб. / М. Г. Шульга. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – 100 с.

Цаліна Д. С. Порядок митного оформлення товарів при їх переміщенні через митний кордон України: моногр. / Д. С. Цаліна. – Х.: Факт, 2010. – 176 с.

 

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ « МИТНЕ ПРАВО»

 

Варіант контрольної роботи студенти визначають за першою буквою свого прізвища:

А,Б,В

1 варіант;

Г, Д

2 варіант;

Є, Ж,З

3 варіант;

І, К, .Л

4 варіант;

М, Н

5 варіант;

П, Р,

6 варіант;

С

7 варіант.

Т, У,

8 варіант;

Ф, Х, Ц

9 варіант;

Ч, Ш, Щ, Е, Ю,Я

10 варіант;

 

 

ВАРІАНТ 1.

 

1. Поняття та ознаки митного оформлення. Місце і час здійснення митного оформлення.

 

2. Вирішить завдання по-суті:

Із Польщі на адресу ТОВ ”ТЛГ» прибуло15 т цибулі. Цибулю записали в накладній як суху приправу, що пере-правляється в непридатному для перевезення контейнері. За час перевезення цибуля зіпсувалася, а представник ТОВ відмовився від товару.

Питання: Чи були у ТОВ підстави для відмови від товару? Якими є правові наслідки відмови? У який митний режим може бути задекларовано товар? За чий рахунок у цьому випадку знищується товар та проводяться інші необхідні організаційні заходи?

 

ВАРІАНТ 2

 

1.Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, та порядок їх застосування.

 

2. Вирішить завдання по-суті:

ТОВ 04.02.2015 р. оформило ВМД типу31 АТЗ на вивезення за межі митної території України транспортного

засобу(напівпричіп) під зобов’язання про надання документів, необхідних для здійснення митного контролю, у строк до 04.01.2016 р. Станом на 18.02.2015 р. вказаний вище транспортний засіб та документи в митний орган надані не були. За поясненнями керівника ТОВ документи на вищеназваний транспортний засіб не були надані у зв’язку з тим, що напівпричіп продано.

Питання: Чи вбачаються в діях ТОВ ознаки порушення митних правил?

 

ВАРІАНТ 3

 

1. Митна декларація та її різновиди. Декларанти. Обов’язки декларанта.

 

2. Вирішить завдання по-суті:

Благодійна організація вперше отримала від іноземного донора вантаж гуманітарної допомоги(одяг і взуття), після

чого письмово звернулася на митницю з проханням про допомогу щодо декларування цього вантажу у зв’язку з тим, що в організації немає працівника, який може здійснити декларування вантажу, та відсутні кошти, щоб укласти договір на декларування зі спеціалізованим підприємством.

Завдання: Визначте організації, які мають декларувати гуманітарні вантажі, а також на яких умовах здійснюється таке декларування. Назвіть види контролю та умови їх проведення для гуманітарних вантажів.

 

Питання:

 

ВАРІАНТ 4

1. Правове регулювання переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення.

 

2. Вирішить завдання по-суті:

Підприємець В. зареєстрований як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, власним транспортним засобом увозив на митну територію України лакофарбові товари виробництва Польщі. На початку митного оформлення він подав у пункті пропуску товар, оформив декларацію, надав усі необхідні документи. Однак через те, що посадова особа митного органу ретельно оглядала товар, вимагаючи розпакувати його, а також застосовувала при цьому технічні засоби митного

контролю, він, побоюючись виявлення в одній із валіз 8 незадекларованих канцелярських виробів, заявив, що він не

бажає проходити митне оформлення й має намір повернутися на митну територію Польщі. Інспектор митниці повідомив, що переміщення через митний кордон України товарів, які належали В, було вже розпочато й згідно з вимогами Митного кодексу України необхідно закінчити митне оформлення зі сплатою всіх належних митних платежів. В. заперечував, стверджуючи, що він ще не перетнув митного кордону, а тому може сам вирішувати, чи

в’їжджати йому в Україну.

Питання: Як треба розуміти термін “перетин митного кордону”? Яким чином може бути вирішена спірна ситуація?

 

 

ВАРІАНТ 5

 

1. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються(пересилаються) через митний кордон

України громадянами.

 

2. Вирішить завдання по-суті:

При проведенні митного контролю потягу “Київ-Софія” гр. П. ні усно, ні письмово не заявив про наявність у

нього будь-якої валюти. Це здалося інспектору підозрілим, а оскільки часу до відправлення потягу не залишилося, то він

здійснив адміністративне затримання гр. П., а після цього отримав по телефону дозвіл заступника начальника митниці на проведення особистого огляду, під час якого в гр. П. виявлено 10 000 дол. США.

Питання: Як слід кваліфікувати дії інспектора і гр. П.? Дайте юридичну оцінку ситуації з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.

 

 

ВАРІАНТ6

 

1. Поняття та види митного режиму

 

2. Вирішить завдання по-суті:

Під час проведення інвентаризації на митному ліцензійному складі митницею виявлено недостачу товарів: двох пилосо-сів та велосипеда, що за складськими документами тут зберігалися. Крім того, виявлено товари, які підлягають вивезенню за межі України в режимі “експорт”, що зберігалися понад12 місяців.

Питання: Якими мають бути дії митниці? Визначте строки зберігання товарів у режимі “митний склад”.

 

 

ВАРІАНТ 7

1. Форми митного контролю. Документи та відомості, необхідні

для здійснення митного контролю.

2. Вирішить завдання по-суті:

Устименко отримав у Польщі у спадщину автомобіль

1990 р. випуску і житловий будинок. Продавши будинок, Устименко за одержану виручку придбав ще один автомобіль. На прикордонній митниці він пред’явив2 автомобілі і12 000 дол. США як залишок від проданого будинку.

 

Питання: Ваші дії в даному випадку щодо пропуску автомобілів та ва-люти на митну територію України.

 

ВАРІАНТ 8

1. Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний

кордон України.

2. Вирішить завдання по-суті:

ТОВ звернулося до начальника митниці із заявою про включення до Реєстру товарів, що містять об’єкти

інтелектуальної власності, їх торговельної марки “Фея”. Начальник митниці у відповіді ТОВ зазначив, що законодавством не передбачена реєстрація об’єктів права інтелектуальної власності в митних органах.

Проаналізуйте дії ТОВ та відмову начальника митниці.

Питання: Яким є порядок реєстрації в митних органах товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності?

 

ВАРІАНТ 9

1. Звільнення від окремих форм митного контролю та від митного

огляду.

2. Вирішить завдання по-суті:

 

 

При здійсненні митного контролю вантажного потягу №2251 на станції “Зернове” 17.03.2012 р. о10 год30 хв,

який був відправлений з Росії до Молдови, представником підприємства-відправника було надано працівникам митниці товар-но-транспортну накладну на1000 місць будівельних матеріалів та договір на їх купівлю підприємством-одержувачем. При перевірці вагону, де мали знаходитися будівельні матеріали, виявлено дизельне пальне(10000 л) та кам’яне вугілля(8000 кг).

Завдання:. Визначте, які дії має вчинити інспектор митного органу. Вартість дизельного палива на день здійснення митного контролю становила 9 грн 85 коп. за літр(інформація із сайтаhttp://minfin.com.ua), вартість кам’яного вугілля– 2 грн за1 кг.

 

ВАРІАНТ 10

1. Правове регулювання переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення.

2. Вирішить завдання по-суті:

Благодійна організація вперше отримала від іноземного донора вантаж гуманітарної допомоги(одяг і взуття), після

чого письмово звернулася на митницю з проханням про допомогу щодо декларування цього вантажу у зв’язку з тим, що в організації немає працівника, який може здійснити декларування вантажу, та відсутні кошти, щоб укласти договір на декларування зі спеціалізованим підприємством.

 

Завдання: Визначте організації, які мають декларувати гуманітарні вантажі, а також на яких умовах здійснюється таке декларування. Назвіть види контролю та умови їх проведення для гуманітарних вантажів.

 

Питання до екзамену з дисципліни

«Податкове право»

 

1. Поняття і предмет регулювання податкового законодавства.

2. Метод регулювання і принципи податкового законодавства.

3. Види і характеристика ставок оподаткування.

4. Правове регулювання податкової соціальної пільги: поняття та ознаки.

5.

6. Спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість в Україні.

7. Особливості правового визначення об’єкту та бази оподаткування податком на додану вартість.

8. Податкові правовідносини: особливості та види.

9. Правове регулювання елементів оподатковування (правовий механізм податку). 10.Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування (види діяльності, обсяги тощо).

11.Правовий режим оподаткування неприбуткових організацій (громадські об’єднання, профспілки).

12.Повноваження місцевих рад у сфері місцевого оподаткування.

13.Правове регулювання екологічного податку.

14.Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Чи стосується ця вимога юридичних осіб – платників податків? Якими нормативно-правовими актами встановлюється даний обов’язок стосовно юридичних осіб?

15.Визначте часові межі строку сплати податку за чинним законодавством України. 16.Проведіть правове розмежування між податковою оптимізацією та ухиленням від сплати податків.

17.Податково-правові норми: характеристики та види.

18.Фізичні особи як платники податку.

19.Зміст та ознаки податкових правовідносин.

20.Правове регулювання податкових пільг.

21.Правове забезпечення застосування платниками єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників.

22.Поняття, види, методи усунення подвійного оподаткування. 2

3.Правове регулювання туристичного збору (платники, об’єкт, порядок сплати). 24.Джерела податкового права.

25.Правова характеристика податку на прибуток підприємств (платники, об’єкт, ставки, податковий період).

26.Інспектор податкової інспекції Петров дав громадянинові Ткачуку офіційну письмову консультацію щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до консультації Ткачук заповнив податкову декларацію і сплатив податок. Згодом перевіркою було встановлено, що декларація заповнена неправильно і податок занижений. Податкова інспекція вимагає оплатити штраф і пеню, незважаючи на те, що все було зроблено відповідно до консультації. Хто повинен у цьому випадку нести відповідальність? Чи правомірне звертання гр. Ткачука до суду з цього приводу?

27.Правовий статус платника податків.

28.Податковий обов’язок: його правовий зміст та підстави виникнення, зміни, припинення.

29.Особливості застосування непрямих податків у зовнішньоекономічній діяльності.

30.Із 3 серпня 2014 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. було запроваджено військовий збір. Окремою нормою Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. зазначається, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Чи входить цей збір до системи загальнодержавних податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України? Чи правомірним є механізм його справляння?

31.Правове регулювання податкової системи в Україні.

32.Поняття та види податкових перевірок. Порядок їх проведення за чинним законодавством України.

33.Поняття бази оподаткування, особливості правового регулювання в різних податках. 34.Види прямих податків з юридичних осіб відповідно до чинного законодавства (їх перелік, сутність та види).

35.Тітка подарувала племіннику квартиру. Як оподатковуються доходи, отримані внаслідок дарування фізичними особами об’єктів нерухомого майна особам, які не належать до першого ступеня споріднення з дарувателем?

36.Система чинних законодавчих актів України, що регулюють податкові правовідносини. 37.Повноваження місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування в сфері оподаткування.

38.Правові наслідки ведення податкової звітності.

39.Особливості застосування спеціальних податкових режимів відповідно до чинного українського законодавства.

40.Студент А навчається на 4 курсі вищого навчального закладу. Протягом 2015 року його навчання оплачував батько. Суму в розмірі 5 тис. грн. він сплатив на рахунок ВНЗ від свого імені. У кого з названих осіб (батька чи сина) виникає право на податкову знижку? Відповідь обґрунтуйте.

41.Правовий порядок набрання чинності законодавчих актів та початку справляння нових податків.

42.Юридична сила податкових консультації відповідно до Податкового кодексу України. 43.Правова сутність трансфертного ціноутворення при нарахуванні податку на прибуток підприємств.

44.Види, повноваження та перелік контролюючих органів у сфері оподаткування відповідно до чинного українського законодавства.

45.Особливості оподаткування податком на прибуток нерезидента України. 46.Особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України.

47.Підприємство перерахувало грошові кошти, як оплату за освіту дітей працівника, при цьому це кваліфікувалось в платіжному дорученні як матеріальна допомога. Договір про освіту укладено із фізичною особою, а не з підприємством. Які податки при здійсненні такої операції повинно нараховувати та утримувати підприємство?

48.Дайте порівняльну характеристику правових норм, що регулюють відносини з приводу застави як способу забезпечення цивільно- правового зобов’язання та податкової застави як способу забезпечення податкового обов’язку платника податків.

49.Поняття та правові принципи побудови податкової системи.

50.Поняття та порядок виконання процедури податкового компромісу.

51.Перевірка як особлива форма податкового контролю: поняття та види.

52. Види та елементи місцевих податків відповідно до чинного законодавства України. 53.Поняття, ознаки та предмет регулювання податкового права як інституту фінансового права.

54.Особливості електронного адміністрування податку на додану вартість: система гарантій виконання для платника та для держави.

55.Наведіть приклади норм Конституції України, які є безпосереднім джерелом податкового права, та які є базою податкового законодавства.

56.Особливості нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

57.Чи поширюється дія норм національного цивільного законодавства на регулювання інституту податкового представництва?

58.Поняття й ознаки податку, класифікація податків.

59.Правове регулювання, елементи плати (податку) за землю.

60.Податковий інспектор, маючи підозру щодо директора підприємства у приховуванні ним частини продукції, яка, на його погляд, підлягала реалізації та оподаткуванню, склав акт, посилаючись на те, що йому закон надав права, а на директора підприємства покладені обов’язки. Директор підприємства заперечив, що такі суб’єктивні права податкового інспектора передбачені законом, оскільки він як платник податку нічого не приховував. Встановити, у чому ж полягають суб’єктивні права податкового інспектора і що таке юридичні обов’язки платника податку? Чи правомірні дії податкового інспектора? 61.Головним бухгалтером ТОВ «Промсервіс» самостійно (до перевірки фінансово-господарської діяльності контролюючим органом) були виявлені факти заниження грошового зобов’язання при сплаті податку, що сталися внаслідок помилки при веденні бухгалтерського обліку. Сума недоплати була погашена самостійно через місяць після встановлення терміну.

62.Місце фіскальної служби у системі контролюючих органів в України.

63.Правове регулювання, види та форми податкового контролю.

64.Особливості розрахунку, справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

65.Податковий статус юридичних осіб, їхніх філій, відокремлених підрозділів.

66.Загальна правова характеристика основних елементів акцизного податку: платники, об’єкт (підакцизні товари), ставки.

67.Особливості нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб. Чи передбачена у такому випадку юридична відповідальність? Якщо так, то до кого мають бути застосовані фінансові санкції?

68.Співвідношення переконання і примусу в податковому праві.

69.Особливості оподаткування акцизним податком алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

70.Співвідношення прав та обов’язків платника податків.

71.Порядок оподаткування іноземних доходів податком на доходи фізичних осіб.

72.Чи діє у податковому праві України презумпція невинуватості платника податку? Обґрунтуйте свою думку.

73.Порядок узгодження суми податкового зобов’язання відповідно до Податкового кодексу України.

74.Особливості правового регулювання розрахунку податку на додану вартість, що буде сплачуватись до бюджету України.

75.Правове регулювання екологічного податку (об’єкт, база, платник).

76.Підприємству надається благодійна допомога (безоплатна передача товарів, робіт, послуг). Чи оподатковується ця сума податком на додану вартість?

77.Податкові правопорушення: поняття, склад та види.

78.Способи забезпечення виконання податкового обов’язку.

79.Співвідношення сплати акцизного податку та надання акцизних марок для алкогольних напоїв.

80.Чи має право платник податків оскаржити податкове повідомлення- рішення в суді без дотримання процедури узгодження податкових зобов’язань в адміністративному порядку? 81.Принципи класифікації та види платників податків.

82.Система органів державної фіскальної служби в Україні.

83.Правові засади справляння рентної плати: склад, види та контроль за її справлянням. 84.Правове регулювання та загальна характеристика податку на додану вартість.

85.Які органи в Україні можуть здійснювати контрольні функції в сфері оподаткування, якими нормативно-правовими актами це встановлено.

86.На які види податків не може поширюватись дія угод про уникнення подвійного оподаткування? Обґрунтуйте свою думку.

87.Презумпція вини платника податків.

88.Правова характеристика прямих та непрямих податків.

89.Особливості правового регулювання податку на майно.

90.Фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи (ФОП) несвоєчасно подав декларацію про доходи за звітний період. Визначити, який вид відповідальності (адміністративна чи фінансова) буде застосовуватись до такого платника податків?

91.Релігійна організація, що зареєстрована у порядку, передбаченому законом, здійснювала діяльність щодо надання культових послуг (хрещення, укладання церковного шлюбу тощо) та одержувала у результаті такої діяльності грошові кошти, а також здавала в оренду земельну ділянку юридичній особі і одержувала грошові кошти за договором оренди. Яким чином у даній ситуації буде здійснюватися оподаткування релігійної організації?

92.Об'єкт оподатковування в чинному законодавстві України.

93.Міністерство фінансів як орган виконавчої влади в оподаткуванні: місце, роль, функції.

94.Правове регулювання та можливості застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб.

95.Поняття та значення податкового кредиту при сплаті податку на додану вартість. Право на бюджетне відшкодування.

96.Особливості оподаткування (розрахунок, сплата, звітність) діяльності нотаріусів та адвокатів.

97.Поняття та елементи податку, збору: їх правова природа.

98.Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства та її види. 99.Правове регулювання пільг щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

100. Визначити, до якої групи платників єдиного податку даний підприємець належіть та за якою ставкою він буде сплачувати єдиний податок? Чи є приватний підприємець податковим агентом по відношенню до найманих працівників?

101. Податкові пільги у контексті конституційних принципів рівності та обов’язковості сплати податків.

102. Правове регулювання та особливі способи сплати податку.

103. Порівняльний аналіз розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань платника податків, а також списання податкового боргу.

104. Місце податку на додану вартість у системі доходів Державного бюджету України. 105. Приватний підприємець має обсяг річного доходу у розмірі 500 тис. грн., чисельність найманих працівників - 5 осіб та займається разом з найманими працівниками такими видами діяльності як виготовлення, роздрібна торгівля, збирання та ремонт меблів.

106. Громадянин України у 2015 році працював у Німеччині і отримував там зарплату. Чи потрібно декларувати такий дохід, якщо він не оподатковується в Україні, згідно з нормами Угоди про уникнення подвійного оподаткування?

107. Правова регламентація загальнодержавних і місцевих податків та зборів.

108. Особливості правового регулювання обліку нерезидентів в Україні як плаників податків.

109. Особливості розрахунку та сплати плати (податку) за землю із земель приватної власності, що використовуються власником та/або надаються в оренду.

110. Органи, що здійснюють контроль за сплатою податків на території України.

111. Правове регулювання транспортного податку (платники, об’єкт, ставки).

112. Процедура оскарження рішень контролюючих органів за Податковим кодексом України.

113. При керуванні автотранспортом учні разом із інструкторами здійснюють паркування. Чи потрібно в таких випадках сплачувати збір за припаркування автотранспорту?

114. Чи можливе використання в податковому праві елементів диспозитивності? Обґрунтуйте свою думку.

115. Правове регулювання та особливості забезпечення погашення податкового боргу платників податків.

116. Підстави притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. Класифікація податкових правопорушень.

117. Правове регулювання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в Україні.

118. Особливості застосування кримінальної відповідальності за порушення податкових норм.

119. Правове регулювання та можливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб – підприємців.

120. Операції, звільнені від оподаткування ПДВ. Різниця між звільненням та оподаткуванням за нульовою ставкою.

121. Стоматологічна поліклініка м. Умані є бюджетною установою та має власні надходження від продажу відходів із дорогоцінними металами. Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств зазначені доходи?

122. Види юридичної відповідальності за порушення податкових норм.

123. Правове регулювання оподаткування прибутку підприємств.

124. Місцеві збори та особливості їх сплати за Податковим кодексом України.

125. Правове регулювання акцизного податку (сутність та елементи).

126. Правовий статус податкових агентів.

127. Особливості застосування фінансової відповідальності за порушення податкових норм.

128. Загальні положення ведення обліку платників податків.

129. Правове регулювання справляння мита.

130. Чи є судовий збір, реєстраційні (адміністративні) збори, пенсійний збір обов’язковими платежами? Чи можна ці платежі розглядати у складі податкової системи України? Обґрунтуйте відповідь.

131. Правова характеристика злочинних дій у сфері оподаткування та їх класифікація.

132. Об’єкт та база нарахування єдиного соціального внеску.

133. Релігійна організація, що зареєстрована у порядку, передбаченому законом, здійснювала діяльність щодо надання культових послуг (хрещення, укладання церковного шлюбу тощо) та одержувала у результаті такої діяльності грошові кошти, а також здавала в оренду земельну ділянку юридичній особі і одержувала грошові кошти за договором оренди. Яким чином у даній ситуації буде здійснюватися оподаткування релігійної організації?

134. Фізичні особи як платники податку.

135. Особливості оподаткування непрямими податками експорту товарів (робіт, послуг). 136. Дайте обґрунтовану відповідь на наступне питання: чи підпадає під поняття „обов’язковий платіж” плата за навчання, яка сплачується студентом на підставі укладеного договору з вищим навчальним закладом?

137. Види непрямих податків з юридичних осіб відповідно до чинного законодавства (їх перелік, сутність та види).

138. Особливості застосування адміністративної відповідальності за порушення податкових норм.

139. Особливості оподаткування (розрахунок, сплата, звітність) підприємницької діяльності, що здійснює фізична особа.

140. Правове забезпечення адміністрування податків та зборів із доходів фізичних осіб. 141. На яких підставах контролюючий орган може відмовити суб’єкту господарювання у видачі свідоцтва платника єдиного податку?

142. Поняття подвійного оподатковування і його види, особливості застосування.

143. Визначення податкової правосуб’єктності та її значення для суб’єктів податкових правовідносин.

144. Особливості оподаткування неприбуткових підприємств, установ та організацій.

145. Адміністративний арешт майна платника податків: підстави його накладання та види. 146. Юрист підприємства відмовив посадовій особі ДФС України у проведенні документальної перевірки на тій підставі, що вона була другою за календарний рік та не було повідомлення про її проведення.

147. Правові шляхи усунення подвійного оподатковування.

148. Посадова особа наполягала на проведенні такої перевірки, на тій підставі, що при перевірці іншого підприємства (партнера) були виявлені факти порушення податкового законодавства даним підприємством. Проаналізувати ситуацію у цілому щодо можливості проведення перевірок. Визначити, чиї дії є неправомірними?

149. Відповідальність державних органів та службових осіб за порушення законодавства про оподаткування.

150. Правова сутність системи електронного адміністрування податку на додану вартість. 151. Наведіть приклади норм Конституції України, які є безпосереднім джерелом податкового права, та які є базою податкового законодавства.

152. Правовий статус платника єдиного соціального внеску, особливості та відмінності від платника податків.

153. Поняття, ознаки та класифікація податків.

154. Громадянин А купив у кредит на 10 років двокімнатну квартиру. Щомісячно він отримує заробітну плату у розмірі 7 тис. грн. та погашає наданий банком іпотечний кредит визначеними частинами та проценти за цим кредитом. Визначити, чи має право на податкову знижку такий громадянин? Назвіть правові підстави можливості скористатися правом на податкову знижку у даній ситуації? Чи має значення розмір заробітної плати при проведенні розрахунку податкової знижки?

155. Значення податкових консультацій у податковому праві.

156. Правове регулювання системи місцевого оподаткування в Україні.

157. Чи може адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання застосовувати спрощену систему оподаткування?

158. Бюджетно-податкова політика: сутність, завдання та види.

159. Загальні положення ведення обліку платників податків.

160. Відмінність податку від інших обов’язкових платежів.

161. Поняття та види публічних доходів.

162. Правова сутність податкової знижки та які витрати можуть бути до неї включені при сплаті податку на доходи фізичних осіб за чинним законодавством України.

163. Поняття, види, методи усунення подвійного оподаткування.

164. Міжнародний договір як джерело податкового права.

165. Визначення податкової правосуб’єктності та її значення для суб’єктів податкових правовідносин.

166. Загальна правова характеристика транспортного податку: платники, об’єкт, ставки. 167. Правові засади побудови місцевого оподаткування за Податковим кодексом України. 168. Зміст і значення Перехідних та Прикінцевих положень у Податковому кодексі України, розмежування їх юридичної природи.

169. Приватний підприємець – платник єдиного податку орендує приміщення для здійснення підприємницької діяльності на території обласної лікарні, яка фінансується з місцевого бюджету.

170. Чи повинен такий підприємець вносити орендну плату за землю орендодавцю, а орендодавець – сплачувати земельний податок?

171. Підприємство «А» придбало будівлю та почало оформляти право власності на земельну ділянку, на якій розташована дана споруда.

172. Чи є вказане підприємство платником земельного податку? Чи повинно підприємство «А» подавати податкову декларацію у даному випадку? Якщо так, то з якого моменту дане підприємство повинно сплатити земельний податок?

173. Визначення податкової правосуб’єктності та її значення для суб’єктів податкових правовідносин.

174. Фізична особа – резидент одержувала іноземні доходи. Податок сплачено за кордоном. Чи потрібно у даному випадку подавати декларацію про доходи та зазначати отримані доходи?

175. Схематично зобразіть усю сукупність елементів податку.

176. Підприємство для виробничих потреб придбало авто, яким користується директор. Чи має підприємство право на податковий кредит при сплаті ПДВ?

177. Якими повноваженнями наділені органи місцевого самоврядування в сфері місцевого оподаткування? Відповідь обґрунтуйте.

178. . Чи декларуються та оподатковуються доходи фізособи за 2015 рік у вигляді процентів, отриманих від фінансових установ (банків)?

179. Договір на навчання укладено між навчальним закладом та дитиною, яка не має самостійних джерел доходу. У квитанціях на оплату теж зазначено прізвище дитини. Чи має право батько скористатися податковою знижкою?

180. Правові засади здійснення податкового контролю.

181. Рентна плата: поняття та види за чиним податковим законодавством.

182. Поняття, види та сутність процедур адміністрування податків і зборів.

183. Пеня у податковому зобов’язанні: поняття та порядок застосування.

184. Особливості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної фіскальної служби.

185. Основні елементи екологічного податку.

186. Категорії платників пільги у податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

187. Особливості оподаткування доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності. 188. Особливості оподаткування доходів від продажу або обміну об’єктів нерухомого майна.

189. Основні елементи єдиного податку в Україні.

190. Резидент та нерезидент як суб’єкти податкових правовідносин.

191. Правовий статус Верховної Ради України, сільських, селищних та міських рад щодо встановлення, зміни та скасування дії податків і зборів.

192. Розкрийте та розмежуйте зміст понять: «строк сплати податку» та «звітний податковий період».

193. Особливості проведення документарної та фактичної перевірок.

194. Загальні положення щодо реєстрації, взяття та зняття з обліку платників податків. 195. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів за законодавством України.

196. Загальний оподатковуваний дохід фізичної особи: поняття та особливості визначення. 197. Значення та визначення бази та одиниці оподаткування.

198. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування.

199. Концепція побудови системи сучасного податкового законодавства України.

200. Співвідношення понять «податок» і «збір» у податковому праві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення варіанту:

 

Початкова буква прізвища студента

№ варіанту

К

1.

Б, т

2.

Ж, ш

3.

Г, ф

4.

Л, М

5.

Е, ц

6.

Є, ч

7.

В, у

8.

З, щ

9.

И, ю, Н

10.

І, я

11.

Ї, О, Р

12.

Й, П

13.

А, с

14.

Д, х

15.

 

 

ВАРІАНТ 1

 

1.  Права та обов’язки суб’єктів податкових правовідносин.

2. Акцизний збір

 

ВАРІАНТ 2

1. Принципи податкового права

2. Правове регулювання оподаткування прибутку підприємств

 

ВАРІАНТ 3

 

1. Податкові пільги

2. Митні платежі в системі оподаткування, їх види

 

ВАРІАНТ 4

1. Система та джерела податкового права.

2. Сутність та види майнового оподаткування

 

ВАРІАНТ 5

1. Елементи податку як юридичної категорії

2. Земельний податок.

 

ВАРІАНТ 6

 

1. Обов'язкові платежі, види та характерні ознаки

2. Збір за спеціальне використання водних ресурсів

 

 

ВАРІАНТ 7

 

1. Поняття та рівні податкового тиску.

2. Збір за спеціальне використання живих (тваринних) природних ресурсів

 

ВАРІАНТ 8

 

1. Податкова межа.

2. Збір за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин

 

ВАРІАНТ 9

1. Поняття та значення податкового контролю.

2. Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по безробіттю

 

ВАРІАНТ 10

1. Фізичні особи, юридичні особи, відокремлені підрозділи як платники податків.

2. Внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійні захворювання

 

ВАРІАНТ 11

 

1. Податковий борг

2. Мито, що стягується при переміщенні товарів через митну територію України

 

ВАРІАНТ 12

1. Податкові органи у широкому та вузькому розумінні

2. Ставки земельного податку. Застосування коефіцієнтів при оподаткуванні

 

ВАРІАНТ 13

 

1. Способи забезпечення виконання обов’язку зі сплати податку. 

2. Правове регулювання місцевого оподаткування

 

ВАРІАНТ 14

1. Форми реалізації податкової звітності. 

2. Ринковий збір

 

ВАРІАНТ 15

1. Списання та розстрочка податкового боргу. Строки давності. 

2.  Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

 

 

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З ДИСЦИПЛІНИ

« ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО»

 

1. Предмет і метод цивільного права.

2. Принципи та функції цивільного права.

3. Джерела цивільного права.

4. Акти цивільного законодавства.

5. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.

6. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.

7. Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність та дієздатність фізичної особи.

8. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.

9. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. 10. Фізична особа – підприємець.

11. Поняття та ознаки юридичної особи. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи.

12. Організаційно-правові форми юридичних осіб.

13. Створення та припинення юридичних осіб.

14. Загальна характеристика та види підприємницьких товариств.

15. Загальна характеристика та види непідприємницьких товариств.

16. Поняття та види об’єктів цивільних прав.

17. Речі як об’єкти цивільних прав, їх види.

18. Цінні папери як об’єкти цивільних прав (поняття, види, групи).

19. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.

20. Поняття та види правочинів.

21. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

22. Форма правочину та правові наслідки її недодержання.

23. Поняття та види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.

24. Загальна характеристика оспорюваних правочинів.

25. Загальна характеристика нікчемних правочинів.

26. Поняття та види представництва.

27. Представництво за довіреністю.

28. Здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.

29. Захист цивільних прав та інтересів (юрисдикційна та неюрисдикційна форми).

30. Цивільно-правова відповідальність (поняття, умови, форми та види).

31. Поняття та види строків і термінів. Порядок обчислення строків.

32. Позовна давність (поняття, види).

33. Початок перебігу позовної давності та наслідки її спливу.

34. Зупинення і переривання перебігу позовної давності.

35. Загальна характеристика речового права.

36. Загальна характеристика права власності (поняття, суб’єкти та об’єкти).

37. Зміст права власності. Здійснення та обмеження права власності.

38. Підстави та момент виникнення права власності.

39. Підстави припинення права власності.

40. Загальна характеристика та види права спільної власності.

41. Припинення права спільної власності.

42. Цивільно-правові засоби захисту права власності.

43. Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.

44. Поняття та види спадкування. Склад спадщини.

45. Відкриття спадщини. Час і місце.

46. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.

47. Заповіт (поняття, умови дійсності, форма, скасування і зміна, визнання заповіту недійсним).

48. Права заповідача.

49. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.

50. Виконання заповіту.

51. Спадкування за законом.

52. Прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Відумерлість спадщини.

53. Спадковий договір.

54. Загальна характеристика права інтелектуальної власності (поняття, суб’єкти та об’єкти).

55. Загальна характеристика авторського права (поняття, суб’єкти та об’єкти).

56. Особисті немайнові та майнові права авторів. Строки чинності майнових авторських прав, правові наслідки їх спливу.

57. Загальна характеристика суміжних прав (поняття, суб’єкти та об’єкти).

58. Загальна характеристика патентного права (поняття, суб’єкти та об’єкти).

59. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування і торговельну марку.

60. Захист прав інтелектуальної власності судом.

61. Поняття та види зобов’язань у цивільному праві. Підстави виникнення зобов’язань.

62. Поняття та принципи (загальні умови) виконання зобов’язань.

63. Забезпечення виконання зобов’язання. Поняття та види.

64. Неустойка та порука, як види забезпечення виконання зобов’язання.

65. Гарантія та завдаток, як види забезпечення виконання зобов’язання.

66. Застава та притримання як види забезпечення виконання зобов’язання.

67. Припинення зобов’язання.

68. Правові наслідки порушення зобов’язання.

69. Відповідальність за порушення зобов’язання.

70. Цивільно-правовий договір (поняття, види, значення).

71. Зміст та стадії укладення цивільно-правового договору. Форма договору.

72. Зміна та розірвання договору.

73. Загальна характеристика та види договору купівлі-продажу.

74. Договір роздрібної купівлі-продажу та його види.

75. Договір дарування.

76. Договір ренти та його види.

77. Договір довічного утримання (догляду).

78. Договір найму (оренди) та його види.

79. Договір прокату.

80. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.

81. Договір найму (оренди) транспортного засобу.

82. Договір лізингу.

83. Договір найму (оренди) житла. Оренда житла з викупом.

84. Договір позички.

85. Поняття та види договору підряду.

86. Договір побутового підряду.

87. Договір будівельного підряду.

88. Договір про надання послуг.

89. Договір перевезення. Система транспортних договорів.

90. Договір транспортного експедирування.

91. Договір зберігання.

92. Договір складського зберігання.

93. Спеціальні види зберігання.

94. Договір доручення.

95. Договір комісії.

96. Договір управління майном.

97. Поняття страхування. Форми та види страхування.

98. Договір страхування.

99. Договір позики.

100. Кредитний договір.

101. Договір банківського вкладу.

102. Договір банківського рахунка.

103. Договір факторингу.

104. Поняття, форми та види розрахунків.

105. Ліцензійний договір .

106. Договір комерційної концесії.

107. Договір про спільну діяльність. Договір простого товариства.

108. Загальна характеристика недоговірних зобов’язань.

109. Зобов’язання, що виникають з публічної обіцянки винагороди (за результатами конкурсу, без оголошення конкурсу).

110. Зобов’язання, що виникають з вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

111. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, а також у зв'язку з рятуванням майна фізичної або юридичної особи.

112. Загальна характеристика зобов’язань, що виникають внаслідок завдання шкоди.

113. Поняття моральної шкоди. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

114. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування (їх посадовою або службовою особою).

115. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

116. Відшкодування шкоди, завданої однією або кількома особами, які не досягли повноліття.

117. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

118. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

119. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

120. Зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1.Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- №30.- Ст.141.

2. Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародно- правові документи. - К., 1995.

3. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.1950 р. // Права людини: Міжнародні договори ООН і РЄ. - К., 2001.

4. Цивільний кодекс України від16.01.2003 року // Відомості Верховної Ради України.- 2003.- №40-44.- ст.356

5. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2002.-№21- 22.- ст.135

6. Кодекс торгового мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. -1995. №47-52. Ст.349.

7. Цивільний процесуальний кодекс України// Відомості Верховної Ради України.- 2004, №40-42, ст.492.

8. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 р. // www.rada.gov.ua.

9. Закон України від 20.09.2001 року «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 5. - ст.30

10. Закон України від 21.11.1996 року «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України»// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 8. - ст. 60

11. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-Ш

12. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. (з наступними змінами і доповненнями).

13. Закон України “Про Національний банк України” від 20 квітня 1999 року // Офіційний вісник України. 1999, №24.

14. Закон України в редакції від 01.12.2005 року «Про захист прав споживачів»// Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 7. - ст.84

15. Закон України від 05.04.2001 року «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №29. - ст. 137.

16. Закон України від 12.07.2001 року «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №1. - ст. 1.

17. Закон України від 20.05.1999 року «Про Національний банк України»// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №29. - ст. 238.

18. Закон України від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №5. - ст. 28.

19. Закон України від 05.06.2003 року «Про іпотеку»// Офіційний Вісник України. - 2003. - №28. - ст. 1362.

20. Закон України від 19.06.2003 року «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»// Офіційний Вісник України. - 2003. - №30. - ст. 1526.

21. Закон України від 23.06.2005 року «Про організацію формування та обігу кредитних історій»// Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 32. - Ст. 421

22. Закон України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва” // УК від 09.02.2005р.

23. Закон України “Про страхування” в редакції від 04.10.2001р. (з наступними змінами і доповненнями).

24. Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. // Офіційний Вісник України від 13.08.2004р., № 30.

25. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року // ВВР. 1994. №51. Ст. 446.

26. Закон України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року // ВВР. 1996. №40. Ст.183.

27. Закон України “Про фінансовий лізинг” від 11 грудня 2003 року

28. Закон України “Про основи містобудування” від 16 листопада1992 року // ВВР. 1992. №52. Ст. 683. (з наступними змінами і доповненнями).

29. Закон України від 6 жовтня 1998 року “Про оренду землі” // ВВР. 1998. №46-47. Ст.280.

30. Закон України від 16 вересня 1997 року “Про благодійництво та благодійні організації” // Голос України. 1997, 15 жовтня.

31. Закон України від 02 червня 2005 року «Про теплопостачання» // Відомості Верховної Ради України, 2005 №28 (15.07.05) ст. 373.

32. Закон України від 3 березня 1999 року ”Про державне оборонне замовлення” // Голос України. 1999, 3 квітня.

33. Закон України від 23 грудня 1997 року “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” //ВВР. 1998. №19. Ст.98. (з наступними змінами і доповненнями).

34. Закон України „Про рекламу” в редакції від 11.07.2003р. // ВВР. 2004. № 8. ст. 62. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громп. Харчування та послуг” твід 06.07.95 р. в ред. Від 01.06.2000.№38. Ст.315.

35. Закон України від 23 березня 1996 року “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” // ВВР. 1996. №20. Ст.82. (з наступними змінами і доповненнями).

36. Закон України від 2 грудня 1997 року “Про торгово-промислові палати в Україні” // ВВР.№13. Ст. 52. Закон України від 12 травня 1991 року “Про захист прав споживачів” в редакції закону від 1 грудня 2006 р. //ВВР. 1991. №30. Ст.379. Закон України від 3 грудня 1990 року “Про ціни і ціноутворення” //ВВР. 1990. №52. Ст.650.

37. Закон України від 02.10.1992 року „Про заставу”// Голос України. - 11.11.1992 року 38. Закон України від 19.06.2003 року „Про фермерське господарство”// Голос України. -№ 3.

39. Закон України від 21.05.1997 року „Про місцеве самоврядування”// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 30. - Ст. 170.

40. Закон України від 29.11.2001 року Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 10. - Ст. 78.

41. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. в редакції закону від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №43. - Ст.214.

42. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.32; в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. // Урядовий кур’єр.- 2001.- 14 лютого.

43. Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999.- №32.- Ст.267.

44. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- №7.- Ст.36.

45. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- №7.- Ст.34.

46. Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” в редакції закону від 17 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №23. - Ст.163.

47. Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №8. - Ст. 28.

48. Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” від 14 вересня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 45. - Ст.434.

49. Закон України «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №13. - Ст.83.

50. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №3-4. - Ст.27.

51. Закон України “Про охорону культурної спадщини” від 8 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №39. - Ст.333.

52. Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №36. - Ст.524.

53. Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств” від 4 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №17. - Ст.122.

54. Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 6 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №34. - Ст.160.

55. Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №34. - Ст.228.

56. Основи законодавства про охорону здоров’я. Закон України від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №4. - Ст.19.

57. Закон України від 23.06.1995 року “Про донорство крові та її компонентів”// Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №23. - Ст.183.

58. Закон України від 16.07.1999 року “Про трансплантацію та інших анатомічних матеріалів людині”// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №41. - Ст.377.

59. Закон України від 25.06.1991 року “Про охорону навколишнього природного середовища”// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №41. - Ст.546.17

60. Закон України від 16.11.1992 року “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”// Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №1. - Ст.1.

61. Закон України від 21.12.1993 року “Про телебачення і радіомовлення”// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №10. - Ст.43.

62. Закон України від 22.02.2000 року “Про психіатричну допомогу”// Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №19. - Ст.143.

63. Закон України “Про нотаріат” від 02.09.93 р. (з наступними змінами) // ВВР України- 1993.- №39.- ст. 383.

64. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” від 15.05.2003 р. // ВВР України. - 2003. - №31-32. - Ст.263.

65. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.99 р. // ВВР України. - 1999. - №42-43. - Ст.378.

66. Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 р. №65 // Офіційний вісник України. - 2004. - №26. - Ст.1725.

67. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №49. - Ст.682.

68. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2008. - №50-51. - Ст.384.

69. Закон України “Про кооперацію” від 10.07.2003 р. // Урядовий кур’єр. - 2003. - 27 серпня.

70. Закон України “Про споживчу кооперацію” від 10.04.92 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 30. - Ст.414.

71. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17.07.97 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №39. - Ст. 261.

72. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст.504.

73. Закон України “Про політичні партії в Україні” від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 23. - Ст.118.

74. Закон України “Про благодійництво і благодійні організації” від 16.09.97 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 46. - Ст.292.

75. Закон України “Про свободу совісті і релігійні організації” від 23.04.91 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст.283.

76. Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обмежень” від 01.07.04р // Офіційний вісник України 2004. -№30. - ст.1993

77. Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001р.// ВВР України. - 2001. - №24. - ст.128

78. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006р. // ВВР України

79. Закон України “Про інформацію” від 10.02.1992р // ВВР України. - 1992. - №48. - ст.650.

80. Закон України від 11.12.03 року ”Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”// ВВР України. - 2004. - № 15. - ст. 232.

81. Постанова Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №46. - Ст.621.

82. Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” // Урядовий кур’єр. - 1997. - 14 червня.

83. Указ Президента України від 03.10.1992 року №493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” // Урядовий кур”єр 09.10.1992 року.

84. Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03 року// Офіційний вісник України. - 2003. - № 3. - ст. 82.

85. Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.11.03 року// Офіційний вісник України. - 2003. - № 48. - ст. 2538.

86. Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, запроваджений Женевською конвенцією 1930 року.

87. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.1993р.// ВВР України. - 1993. - №17. - ст.184

88. Правила випуску та обігу фондових деривативів, затверджені рішенням ДКЦПФР від 24.06.1997р.//Урядовий кур’єр, 07.08.1997р

89. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671// Офіційний вісник України. - 2004. - № 21. - ст. 1420

90. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року// Офіційний вісник України. - 2004. - № 10. - ст.639

91. Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. “Про право власності на окремі види майна” // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №35. - Ст.517.

92. Положення про порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 51. - Ст. 3354.

93. Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 // Офіційний вісник України - 2001. - № 52. - Ст.2369.

94. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 “Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати” // Офіційний вісник України. - 2003. - № 4. - Ст.128.

95. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 72 “Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав” // Офіційний вісник України. - 2003. - № 4. - Ст.129.

96. Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. № 22 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 9. - Ст. 386.

97. Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2001 р. № 469 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 27. - Ст. 1227.

98. Правила складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. № 110 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 11. - Ст. 531.

99. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. № 290 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 18. - Ст. 803.

100.Цивільне право України: Академічний курс: Підручн.: У 2-х т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Вид. 2-ге доп. і перероб. / К.: Видавничий Дім «Ін Юре». - 2006. - Т. 1. Загальна частина. - 696 с.

101. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х т. / за відповід. ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008. -19 Т. ІІ. - 1088 с.

102. Спадкове право: Нотаріат. Адвокатура. Суд: Наук.-практ. посіб. / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса, О. М. Клименко, С. Я. Грабовська та ін.; За заг. ред. С. Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2007. - 1216 с.

103. Ромовська З. В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. - К.: Атіка, 2005. - 560 с.

104. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. Частина 1. / Керівники авторського колективу та відповідальні редактори проф.. А. С. Довгерт, Н. С. Кузнєцова. - К.: Юстиніан, 2006. - 1008 с.

105. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. Частина 2. / Керівники авторського колективу та відповідальні редактори проф. А. С. Довгерт, Н. С. Кузнєцова. - К.: Юстиніан, 2006. - 1015 с.

106. Цивільне право України: Академічний курс: Підручн.: У 2-х т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Вид. 2-ге доп. і перероб. / К.: Видавничий Дім «Ін Юре». - 2006. - Т. 2. Особлива частина. - 654 с.

107. Цивільно-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2-х т. / За заг. ред. С. Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2006. - Т.1. - 912 с.

108. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузєцової. – 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн. 1. - 736 с.

109. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузєцової. - 2е вид., доп. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн. 2. - 640 с.

110. Цивільне право України: Підручник: У 2-т. / За ред. І. А. Бірюкова., Ю. О. Заіки. - К.: КНТ, 2006. - Т. 1. - 486 с.

111. Сімейне право України: Підручник / За ред. Гопанчука В. С. - К.: Істина, 2002. - 299

112. Цивільне право України: Підручник: У 2-т. / За ред. І. А. Бірюкова., Ю. О. Заіки. - К.: КНТ, 2006. - Т. 2. - 520 с.

113. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України / За ред. Є.О. Харитонова.Х.: ТОВ «Одісей» - 2006. - 552 с.

114. Цивільне право України: підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. - К.: Істина, 2005. - 776 с.

115. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. - 2-е вид. перероб. та доп. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - 568 с.

116. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. - Т. 3. - К.: А.С.К.; Севастополь. Ін- т юрид. дослідж., 2005. - 928 с.

117.Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В. М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 976 с.

118. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Вентурі, 1999. - 265 с.

119. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2002. - 630 с.

Інформаційні ресурси

1. Офіційний сайт Верховної Ради України - www.rada.gov.ua

2. Єдиний державний реєстр судових рішень України - www.reyestr.court.gov.ua/

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

« ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО»

 

Варіанти контрольних робот

 

Початкова буква прізвища студента

№ варіанту

А,Р,,Ю

1.

Б,Т

2.

В,С,И

3.

Г,Я

4.

Д,У

5.

Є,Е,О

6.

Ж,М

7.

З,Л,Ш

8.

І,Щ

9.

К,Ц,Ч

10.

П,Х

11.

Н,Ф

12.

 

ВАРІАНТ 1.

1. Правомірні дії, їх ознаки як юридичних фактів.

2. Захист прав володільця, що не є власником.

3. Поняття, значення та види спадкування.

 

ВАРІАНТ 2

 

1. Умови і способи захисту честі і гідності громадян та організацій.

2. Право спільної сумісної власності, набуте в результаті спільної праці членів сім’ї.

3. Усунення від спадкування.

 

ВАРІАНТ 3

 

1. Поняття майна у цивільному праві.

2. Право власності подружжя.

3. Заповіт з умовою.

 

ВАРІАНТ 4.

1. Правове поняття речей, класифікація речей.

2. Безгосподарне утримання пам’яток історії та культури.

3. Право на обов’язкову частку в спадщині.

 

ВАРІАНТ 5.

1. Участь України у внутрішньому та зовнішньому цивільному обороті.

2. Правова регламентація відносин власності в Україні.

3. Оформлення права на спадщину.

 

ВАРІАНТ 6.

 

1. Іноземні юридичні особи на території України.

2. Бездоглядна худоба.

3. Особливості спадкового договору за участю подружжя.

 

ВАРІАНТ 7.

 

1. Кредитні спілки.

2. Право власності підприємств, їх об’єднань, кооперативів.

3. Забезпечення виконання спадкового договору.

 

ВАРІАНТ 8.

1. Казенне підприємство.

2. Повноваження засновників та учасників щодо майна юридичних осіб.

3. Спадкування за законом.

ВАРІАНТ 9.

1. Поняття, зміст та особливості цивільних правовідносин.

2. Первісні та похідні підстави виникнення права власності.

3. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця.

 

ВАРІАНТ 10.

1. Порядок та правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення померлим.

2. Земельний сервітут, узус, узуфрукт.

3. Секретний заповіт.

 

 

ВАРІАНТ 11.

1. Наслідки явки громадянина, визнаного безвісно відсутнім та оголошеного померлим.

2. Зміст права власності.

3. Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія).

 

ВАРІАНТ 12.

 

1. Основні джерела цивільного права зарубіжних країн.

2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

3. Спадковий договір: поняття, сторони, форма та зміст.

 

 

Voprosy_ob_imane_i_kufre


Вопросы и ответы об Имане и Куфре.

 

 

Автор достопочтимый шейх Абд аль-Азиз бин Абдулла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

С именем Аллаха Милостивого Милосердного.1

   

    Хвала Аллаху, мир и благословения посланнику Аллаха, а также членам его семьи и его сподвижникам и тем, кто руководствовался его путём, а затем:

   Это некоторые вопросы, которые были заданы достопочтимому шейху Абд аль-Азизу бин Абдуллаху – да хранит его Аллах – относительно положений Имана и Куфра и ответил на них шейх. Просим Аллаха, что бы Он сделал их полезными и что бы Он положил их на чашу его благих дел.

 

               Вопрос первый.

   По причине чего будет большое неверие (куфр) или вероотступничество (ридда)? Разве будет это только в убеждении (и’тикод), отрицании (джухуд) и считании ложью (такзиб), или понятие неверия (куфра) более обширное?

Сказал шейх да простит его Аллах:

   С Именем Аллаха Милостивого Милосердного. Хвала Аллаху господу миров, мир и благословения рабу Аллаха и Его посланнику, нашему пророку, нашему имаму, нашему руководителю Мухаммаду сыну Абдуллы, а также его семье и его сподвижникам, и тем, кто последовал за ними в наилучшем до судного дня, а затем:

   Поистине, Куфр (неверие) и Ридда (вероотступничество) – и прибежище к одному Аллаху – бывает нескольких видов:

- бывает при отрицании (джухуд) какого-либо дела известного в религии по необходимости (то есть всем известное дело).

- так же бывает при совершении куфра (то есть делами).

- так же бывает при произнесении куфра (то есть словами).

- так же бывает при оставлении (тарк) и отказа (и’род) от религии Аллаха - Всемогущий Он и Великий.

   И бывает Куфр убеждением. Как если человек был убежден, что у Аллаха есть жена или сын. Или был убежден, что есть соучастник с Аллахом во владении, или вместе с Ним есть управитель во вселенной. Или был убежден, что кто-то соучаствует с Аллахом в Его именах и качествах, или в Его делах. Или был убежден, что кто-то кроме Аллаха заслуживает поклонения или был убежден, что кто-то соучаствует с Ним в ар-Руббубие2. И поистине, имея такие убеждения, человек становится кафиром большим Куфром выводящим из религии.

   Так же бывает Куфр делом. Как если человек совершил земной поклон идолу или совершил колдовство, или совершил любой из видов большого Ширка. Подобно тому, как если он обращал мольбу к кому-то кроме Аллаха или принёс жертву не Аллаху, или дал обет не Аллаху, или совершал обход не вокруг Каабы приближаясь этим к этому объекту. И Куфр бывает делом, так же, как бывает словом (то есть, независимо от того, что у человека в этот момент в сердце).

   Так же бывает Куфр словом. Как если человек поругал Аллаха или поругал Его посланника, да благословит его Аллах и да приветствует, или поругал религию Ислам, или насмехался над Аллахом или над Его книгой, или над Его посланником, да благословит его Аллах и да приветствует, или над Его религией. Сказал Аллах Всевышний о группе людей, которые насмехались над пророком, да благословит его Аллах и да приветствует, и над его сподвижниками во время похода на Табук: «Скажи: «Неужели вы насмехались над Аллахом, Его аятами и Его Посланником? Не извиняйтесь. Вы стали неверующими после того, как уверовали».3 И утвердил им Аллах Куфр после Имана и указал на то, что Куфр бывает делом так же, как бывает убеждением и так же бывает словом (то есть независимо друг от друга), как пришло в аяте, и поистине те люди совершили куфр словом.

   И бывает Куфр отрицанием (джухуд) и убеждением (и’тикод) и они примерно одно и то же, но иногда может быть между ними разница. И джухуд (отрицание) это - когда кто-то отрицал какое-либо дело, известное в религии по необходимости (то есть всем известное дело). Как если отрицал господство Аллаха (ар-Руббубия) или отрицал божественность Аллаха (аль-Улюхия), или отрицал то, что только Он заслуживает поклонения, или отрицал кого-либо из ангелов, или кого-либо из посланников, или какую-либо из ниспосланных книг. Или если человек отрицал воскрешение, или Рай, или Ад, или воздаяние, или расчёт. Или, если человек не признаёт обязательность молитвы, или обязательность закята, или обязательность хаджа, или обязательность поста. Или, если человек отрицает обязательность благочестия к родителям, или обязательность поддерживания родственных отношений, или обязательность чего-то другого из известных в религии вещей по необходимости. Или, если человек отрицает запретность прелюбодеяния, или запретность ростовщичества, или запретность питья спиртного, или запретность ослушания родителей, или запретность разрывания родственных связей, или запретность взяточничества, или запретность чего-то другого, из известных в религии вещей по необходимости.

   И бывает Куфр отказом (и’род) от религии Аллаха и так же оставлением (тарк) религии Аллаха, и отклонением (рофд) от религии Аллаха. Наподобие того, кто уклоняется от религии Аллаха тем, что отказывается от религии Аллаха, не изучает её и не поклоняется Аллаху4, и он становится Кафиром по причине своего оставления (тарк) и отказа (и’род). Сказал Всевышний Аллах: «Но те, которые не веруют, отворачиваются от того, от чего их предостерегают»5 и сказал Всевышний: «Кто может быть несправедливее того, кому напомнили об аятах его Господа, после чего он отвернулся от них? Воистину, Мы отомстим грешникам».6 

   И Куфр бывает убеждением (и’тикод) и бывает отрицанием (джухуд), и бывает делом, и бывает словом, и бывает отказом (и’род), и оставлением (тарк), и уклонением (рофд) (каждый из этих видов Куфра в отдельности от других может нарушить Ислам человека).

   А тот, кто был принуждён к произнесению слов Куфра или к совершению Куфра, то поистине такой является оправданным. Если принуждение было вынуждающим (то есть реальным), как если был принуждающий человек способным убить принуждённого, и он угрожает ему смертью, и он способен убить его. Или, когда он приложил к его горлу меч. Вот в таком случае человек действительно будет принуждённым и будет оправдан, если совершит или произнесёт Куфр, с условием, что бы его сердце было спокойно на вере. А если его сердце будет успокоено на Куфре, то поистине такай человек становится кафиром даже если он был под принуждением – просим у Аллаха благополучия и прощения.

   Человек, который совершает Куфр, бывает в пяти состояниях:

1 – Если он совершил Куфр будучи серьёзным (то есть не в шутку), то становится кафиром.

2 – Если он совершил Куфр в шутку, то становится кафиром.

3 – Если он совершил Куфр опасаясь (боясь чего-то), то становится кафиром.

4 – Если он совершил Куфр будучи принуждённым, а его сердце спокойно на Куфре, то становится кафиром.

5Если он совершил Куфр будучи принуждённым, а его сердце спокойно на вере (Имане), то такой человек не становится кафиром, опираясь на слова Аллаха Всевышнего: «Гнев Аллаха падет на тех, кто совершил неверие (Куфр) по отношению к Аллаху после того, как уверовал, — не на тех, кто был принужден к этому, тогда как в его сердце покоилась твердая вера, а на тех, кто сам раскрыл грудь для неверия. Им уготованы великие мучения. Это потому, что они предпочли мирскую жизнь Последней жизни. Воистину, Аллах не ведет прямым путем неверующих людей»7.

 

               Вопрос второй.

   Некоторые люди говорят: «Иман это – слово, дело и убеждение. Однако, дело является условием полноценности (шарту камаль) в Имане.». И так же говорят: «Нет неверия (куфра) кроме как в убеждении». Разве эти слова являются словами ахлю сунна или нет?

   Ответ:

   Эти слова не являются словами ахлю сунна. Ахлю сунна говорят: «Иман – это слово языком и слово сердцем, а также дела органами и дела сердцем» так же из их слов: «Иман – это слово и дело» и так же из их слов: «Иман – это слово, дело и намерение».

Обязательно что бы Иман состоял из этих четырёх дел:

1 – Слово языка, а это произнесение языком.

2 – Слово сердца, а это признание (Икрор) и подтверждение (Тасдык).

3 – Дело сердца, а это намерение (ния) и искренность (ихляс).

4 – Дела органов (то есть внешние дела).

   И дела, часть из этих четырёх частей Имана. И не говорится что: «Дела условие полноценности Имана (шарт аль-камаль) или, что они из необходимых (лязим) вещей для Имана» и поистине, это является словами Мурджиитов. И мы не знаем от ахлю сунны слов, что дела являются условием полноценности Имана.

   И так же слова того, кто говорит: «Нет Куфра кроме как убеждением (и’тикод)», являются словами Мурджиитов. И так же из их слов: «Дела и слова доказательство того что в сердце из убеждений (и’тикод)» и это является ложью. Более того, само по себе слово Куфра является Куфром, а также само по себе дело Куфра является Куфром. Как пришло в словах Всевышнего Аллаха: «Скажи: «Неужели вы насмехались над Аллахом, Его аятами и Его Посланником? Не извиняйтесь. Вы стали неверующими после того, как уверовали»8 то есть стали неверными по причине этих слов.

               Вопрос третий.

   Разве дела столп (рукн) Имана и его часть, или они условие его полноценности?

   Ответ:

   Иман – это слово языком и слово сердцем, а также дело сердцем и дела органами как уже предшествовало.

   И не говорится что они (дела) условие полноценности Имана (шарту камаль) или что они вне Имана, или что они необходимая (лязим) вещь из необходимых вещей для Имана, или что они требуемое Иманом, или что они доказательство на существование Имана, так как всё это является словами Мурджиитов.

               

Вопрос четвёртый.

   Какие существуют разновидности Мурджиитов, и какие у них высказывания в вопросах Имана?

   Ответ:

   Мурджиитов две группы:

   Первая группа: «Натуральные» Мурджииты или крайние, а это Джахмиты. Их предводителем является Джахм бин Сафван. И поистине Джахм бин Сафван прославился четырьмя нововведенческими убеждениями, а это:

1 – Убеждения отрицания качеств (сыфат) Аллаха, переняли это от него Джахмиты.

2 – Убеждения аль-Ирджа, переняли это от него Мурджииты.

3 Убеждения принуждённости (аль-джабр) – имеется в виду то, что раб принуждён в своих действиях – переняли это от него Джабриты.

4 – Убеждения, заявляющие об исчезновении Рая и Ада.

   Это и есть четыре мерзких убеждения, которыми прославился Джахм.

   И убеждения крайних Мурджиитов в вопросах Имана, это то, что Иманом является просто познание. То есть, просто познание Господа сердцем. И тот, кто познал своего Господа сердцем, такой является верующим. И будет Куфром только если не знал Господа сердцем. И на основании этого обязали их учёные тем, что у них иблис является верующим, потому что он знает своего Господа. Сказал Аллах Всевышний о иблисе: «Иблис сказал: «Господи! Предоставь мне отсрочку до того дня, когда они будут воскрешены».9 И так же фараон у них будет верующим, потому что он знает своего Господа сердцем. Сказал Всевышний о нём и о его народе: «Они отвергли их несправедливо и надменно, хотя в душе они были убеждены в их правдивости. Посмотри же, каким был конец распространявших нечестие!».10

   И упомянул Ибн аль-Коййим – да помилует его Аллах - в своей книге «аль-кафия аш-шафия» длинный раздел, разъясняющий убеждения крайних Мурджиитов и сказал: «Поистине он (Джахм) скрыл эту основу, а потом выявил её. И стало ясным, что их убеждение — это просто познание Господа сердцем и если сделал кто-либо вместе с познанием дела Куфра, то это никак не влияет на его Иман. И если кто-либо поругал Аллаха или поругал Его посланника, да благословит его Аллах и да приветствует, или поругал религию Ислам, и убивал пророков и праведников и разрушал мечети и делал все порицаемые дела, то такой человек, у них не становится Кафиром, пока он знает своего Господа сердцем. И это из самых отвратительных слов, которые были сказаны в определении Имана. И это слово Абу Хусейна ас-Солихи который был из числа Кадаритов».

   И близкие к этим словам по своей порочности слова Карамитов, которые говорят: «Что Иман - это только произнесение языком». И тот, кто засвидетельствовал своим языком, что нет божества кроме Аллаха, то такой у них будет верующим, даже если он будет считающим ложью в сердце, и они называют такого верующим полным Иманом.

А так как будет считающий ложью в сердце из тех, кто попадёт в огонь навечно, то это делает обязательным для них (Карамитов) то, что верующий полным Иманом попадёт в огонь навечно. Эти слова являются величайшим пороком, и они являются близкими словам Джахма по своей порочности.

Вторая группа: Мурджииты факихи. Они являются жителями Куфы и из них Абу Ханифа - да помилует его Аллах - и его сподвижники. И первый кто сказал, что дела не входят в понятие Имана, был шейх имама Абу Ханифы Хаммад бин Абу Суляйман. И от Абу Ханифы передаются две версии о положении Имана:

Первая: То, что Иман – это подтверждение сердцем (тасдык) и произнесение языком. И на этой версии большинство его сподвижников.

Вторая: То, что Иман – это только признание сердцем (тасдык), а то, что касается произнесения языком, то оно добавочный столп не входящий в понятие Имана.

Эта версия соответствует высказываниям Матуридитов, а это то, что Иман это только признание сердцем (тасдык).

Но у них (мурджиитов факихов) дела являются требуемыми. Такие как молитва, закят, пост, хадж. И обязательные дела (уаджибат) у них остаются обязательными делами, а запрещённые дела (мухаррамат) остаются запрещёнными. И тот, кто совершил обязательное дело, то поистине такой заслуживает награды и похвалы, а тот, кто совершил большой грех, то поистине такой заслуживает наказания и применения к нему установленных шариатом наказаний. Однако, они не называют дела Иманом и говорят: «На человеке две обязанности (уаджиба). Обязанность Имана и обязанность дел». И они не вводят одно из этого в понятие другого.

И большинство ахлю сунна говорят: «Дела из Имана, и они его часть. И дела являются обязательными (уаджиб) и они из Имана». А Мурджииты факихи говорят: «Дела являются обязательными, но они не из Имана». И поэтому было сказано, что разногласие между ними и большинством ахлю сунна это разногласие словесное. И сказал это комментатор «Акыды Тохауия», но правильное мнение, то, что это разногласие не является словесным (то есть оно смысловое).

 

               Вопрос пятый.

    Разногласие между ахлю сунна и Мурджиитами факихами в делах сердец, или в делах органов? И какое это разногласие словесное или смысловое?

   Ответ:

   Сказали некоторые, что разногласие между Мурджиитами факихами и ахлю сунна, это разногласие словесное. И сказал это комментатор «Акыды Тохавия» Ибн Аби аль-‘Из, да помилует его Аллах. Он сказал: «Поистине разногласие между большинством ахлю сунна и Абу Ханифой и его сподвижниками, является разногласием словесным. И это разногласие является разногласием в названии и не вытекает из него испорченность убеждений (то есть оно не портит убеждения)». Так же он сказал: «Поистине доказательство того, что разногласие между ними словесное это то, что каждая из групп говорит: «Дела являются обязательными» и так же каждая из групп говорит: «Поистине, если Мусульманин выполнит обязательное дело (уаджиб), то он награждается за это, а тот, кто оставил что-то из обязательных дел или совершил что-то из запрещённых дел, то он наказывается за это и совершается над ним шариатское наказание»».

   Однако, разногласие между ними в том, будут ли обязательные дела (уаджибаты) частью Имана или не будут. Сказали первое ( что дела часть Имана) большинство ахли сунна и сказали второе Абу Ханифа и его сподвижники. Однако, если требующий знания изучит этот вопрос и поразмышляет над ним, то он не найдёт подтверждение того, что это разногласие словесное, во всех отношениях. Да, правильно, что не вытекает из их слов испорченность убеждений, но, вытекают из них определённые последствия. Из этих последствий:

1То, что большинство ахли сунна соглашаются с Кураном и сунной словесно и в смыслах, и они соблюдают приличия по отношению к текстам (Курана и сунны). А Мурджииты факихи соглашаются с Кураном и сунной в смыслах, но противоречат им словесно. И не допускается мусульманину, что бы он противоречил текстам ни словесно, ни в смыслах. Сказал Всевышний Аллах: «Верующими являются только те, сердца которых испытывают страх при упоминании Аллаха, вера которых усиливается, когда им читают Его аяты, которые уповают на своего Господа, которые совершают намаз и расходуют из того, чем Мы их наделили. Они являются истинно верующими».11 И разъяснил Всевышний Аллах то, что все эти дела из Имана. И страх сердца, когда поминают Аллаха, это дело сердца. И добавление Имана при чтении Курана это дело сердца. «Которые уповают на своего Господа» упование тоже дело сердца и оно включает в себя так же дело органов, а это создание причин. И так же расходование того чем наделил Аллах. Все эти вещи Аллах назвал Иманом. И сказал Всевышний: «Верующими являются только те, которые уверовали в Аллаха и Его Посланника, а потом не испытывали сомнений и сражались на пути Аллаха своим имуществом и своими душами. Именно они являются правдивыми»12 и сказал Всевышний: «Но нет — клянусь твоим Господом! — они не уверуют, пока они не изберут тебя судьей во всем том, что запутано между ними, не перестанут испытывать в душе стеснение от твоего решения и не подчинятся полностью».13 И пришло в двух сахихах от пророка, да благословит его Аллах и да приветствует, то, что он сказал: «Иман это семьдесят с лишним ответвлений», а в версии Бухари: «Шестьдесят с лишним ответвлений, и наивысшая из них слово «Ля иляха илляЛлах» а наименьшая это убирание с дороги того что мешает людям и стыд одно из ответвлений Имана». И это из самых сильных доводов в ответ Мурджиитам. И сделал пророк, да благословит его Аллах и да приветствует, Иман семьюдесятью с лишним ответвлениями. И привёл пример для слова языка слово таухида, а для дел органов убирание с дороги того что мешает людям и для дел сердца привёл стыд. Потому что стыд из благих внутренних нравов, и он подталкивает человека на выполнение похвальных дел и на оставление дел порицаемых. И наивысшее ответвление Имана это слово Таухида, а наименьшее, это убирание с дороги того, что мешает людям. И между ними разнообразные ответвления, из них те, которые близки к ответвлению шахады, а так же из них те, которые близки к ответвлению убирания с дороги того что мешает людям. И молитва является ответвлением и хадж ответвление, и закят ответвление, и пост ответвление, и благочестие к родителям ответвление, и соединение родственных связей ответвление, и джихад на пути Аллаха ответвление, и веление одобряемого ответвление, и запрещение порицаемого ответвление, и хорошее отношение к соседу ответвление и т.д. И всё это, ввёл пророк, да благословит его Аллах и да приветствует, в понятие Имана. Как же после этого кто-то говорит, что дела вне понятия Имана? И так же из самых сильных доводов на то, что дела находятся внутри понятия Имана, хадис делегации Абдуль-Койса, который пришёл в двух сахихах. Где говорится, что делегация Абдуль-Койса пришла к пророку, да благословит его Аллах и да приветствует, и они сказали: «О, посланник Аллаха, поистине между нами и между тобой неверные Мадара, поэтому мы можем приходить к тебе только в запретном месяце, так дай же нам подробный приказ, который мы будем выполнять сами, и о котором мы сообщим тем, кто за нами. И сказал пророк, да благословит его Аллах и да приветствует: «Приказываю вам четыре вещи и запрещаю вам четыре вещи. Приказываю вам Иман в одного Аллаха. А знаете ли вы что такое Иман в одного Аллаха? Это свидетельство о том, что нет божества кроме одного Аллаха, не имеющего сотоварищей и выстаивание молитвы, и выплата закята, и пост в месяц Рамадан, и что бы вы, выплачивали пятую часть со своих трофеев». И растолковал пророк, да благословит его Аллах и да приветствует, Иман делами органов. И это ясный чёткий довод на то, что дела находятся внутри понятия Имана. И большинство ахлю сунны соблюдают приличия по отношению к текстам и вводят дела в понятие Имана. А Мурджииты факихи соглашаются с текстами в смыслах, но противоречат им в словах. И не позволяется человеку противоречить текстам ни словесно и ни в смыслах, более того обязательно (уаджиб) соглашаться с текстами словесно и в смыслах.

2 – Поистине разногласие Мурджиитов факихов с большинством ахлю сунна открыло дверь для крайних Мурджиитов. И поистине когда Мурджииты факихи сказали: «Поистине дела не из Имана даже если они будут обязательными (уаджибто тем самым они открыли дверь для крайних Мурджиитов и те сказали: «Дела не являются обязательными и не являются требуемыми». И поэтому сказали крайние Мурджииты что молитва, пост, закят и хадж всё это не является обязательным, и тот, кто познал своего Господа сердцем, тот является верующим полным Иманом и войдёт в Рай с первого раза, и то, что дела не являются требуемыми. И открыли им дверь в этом Мурджииты Факихи.

3 – Поистине Мурджииты факихи своим разногласием с большинством ахлю сунна, открыли дверь для грешников (фуссак) и ослушников (‘усо) которые зашли через эту дверь. И когда сказали Мурджииты факихи: «Поистине Иман одно целое не увеличивается и не уменьшается, и это подтверждение сердцем (тасдык). Иман обитателей земли и обитателей небес одинаковый», зашли через это грешники. И может придти грешник пьяница дебошир и сказать: «Я являюсь верующим полным Иманом и мой Иман как Иман Джибриля, и Микаиля, и как Иман Абу Бакра, и Умара». И если скажут ему: «Как ты говоришь, что твой Иман как Иман Абу Бакра и Умара, ведь дела Абу Бакра были великими?». Он отвечает: «Дела не находятся внутри понятия Имана. Я подтверждающий сердцем и Абу Бакр подтверждающий сердцем, Джибриль подтверждающий и я подтверждающий, и мой Иман как их Иман». И это самая лживая ложь. И поэтому пришло в хадисе: «Если взвесить Иман Абу Бакра и Иман обитателей земли, то Иман Абу Бакра перевесит» имеются в виду все обитатели земли кроме посланников, мир им и благословения Аллаха. И как после этого кто-то заявляет, что Иман одно целое и то, что Иман обитателей небес и Иман обитателей земли одинаков?

4 Вопрос исключения в Имане, а это слова говорящего: «Я верующий если пожелает Аллах (ин ша Аллах)». И Мурджииты факихи запрещают исключение в Имане, потому что Иман у них одно целое, а это подтверждение сердцем (тасдык). И они говорят: «Ты же знаешь что ты подтверждающий сердцем. Как же ты говоришь: «Я верующий если пожелает Аллах»? Значит, ты сомневаешься в своём Имане». И поэтому они называют верующих, которые исключают в Имане, сомневающимися и говорят: «Ведь ты знаешь в душе, что ты подтверждающий, так же, как ты знаешь, что ты прочитал суру фатиха и так же, как ты знаешь, что ты любишь Аллаха и Его посланника, да благословит его Аллах и да приветствует, и ненавидишь яхудов. Так как же ты говоришь: «Если пожелает Аллах»? Наоборот, скажи: «Я верующий». Будь решительным и не сомневайся в своём Имане». А что касается большинства ахлю сунна, то они подразделяют в этом вопросе и говорят: «Если сказал говорящий: «Я верующий если пожелает Аллах» и подразумевает под этим сомнение в основе своего Имана, то это запрещено, а основой Имана является подтверждение (тасдык). А что касается того, если посмотрел человек на дела и обязанности, которыми его обязал Аллах, и на запрещённые вещи, которые запретил Аллах. И увидел, что ответвления Имана многочисленны и обязанностей много. И он не оправдывает себя и не говорит, что он выполнил все, что ему вменено в обязанность. Наоборот, он обвиняет себя в небрежности и издевается над собой, говоря: «Я верующий если пожелает Аллах». В таком случае, исключение возвращается к делам, и нет в этом проблем. Наоборот, хорошо если он скажет: «Если пожелает Аллах». Так же, если он подразумевал отсутствие знания своего исхода и то, что никто кроме Аллаха не знает исход человека, в таком случае нет проблем в исключении. Так же, если человек, захотел получить баракят от упоминания имени Аллаха, то нет в этом проблем».

   Всё это, из плодов разногласия, даже если не вытекает из него испорченность убеждений. Однако эти плоды указывают на то, что разногласие не является словесным.

 

               Вопрос шестой.

    Какое положение того, кто оставил полностью все внешние дела, но признаёт оба свидетельства и признаёт обязательства (фарды), однако абсолютно ничего не делает? Такой Мусульманин или нет?14 Зная, что нет у него шариатского оправдания, по причине которого он не может выполнять эти обязательства.

   Ответ:

   Такой не будет верующим. Тот, кто утверждает, что он подтверждающий (признающий) сердцем, но не произносит языком и не совершает действий, Иман такого человека не достоверен. Потому что его Иман как Иман иблиса и как Иман фараона, так как иблис тоже признающий сердцем. Сказал Аллах Всевышний: «Иблис сказал: «Господи! Предоставь мне отсрочку до того дня, когда они будут воскрешены»»15. И сказал Аллах о фараоне и его семье: «Они отвергли их несправедливо и надменно, хотя в душе они были убеждены в их правдивости»16. И этот Иман и признание (тасдык), которое в сердце, необходимо чтоб вместе с ним были дела, которые подтвердят его. И необходимо что бы подтверждался Иман произнесением языка и так же необходимо что бы он подтверждался делами. И необходимо что бы присутствовало признание (тасдык) и подчинение (инкыяд). И если подчинилось сердце человека Иману, то необходимо чтоб действовали органы. А что касается того, кто заявляет, что он признал сердцем, но он не произносит языком и не делает дела органов (когда он в состоянии), то где тогда Иман?!! И если его признание было бы полным признанием, и у него была бы искренность (Ихляс), то он бы совершал дела. И необходимо что бы были дела, которые подтверждают это признание и этот Иман. И тексты Курана и сунны пришли с этим.

   Так же как тот, который совершает действия своими органами, который молится, постится и совершает хадж, необходим для этих дел внутренний Иман, и признание (тасдык), которые делают достоверными эти дела. А если не будет у такого человека внутреннего Имана, то станет его Ислам как Ислам лицемеров (мунафиков). Ведь поистине лицемеры совершали дела, они молились с пророком, да благословит его Аллах и да приветствует, и совершали джихад, но вместе с этим не были верующими. Потому что у них не было Имана и признания, которое сделало бы достоверными эти их дела.

   И для достоверности Имана необходимо два дела:

- Внутреннее признание, которое делает достоверными дела.

- Внешние дела, которые подтверждают признание (тасдык).

   А то, что касается внутреннего признания без дел, то где его доказательство? Где-то, что делает его достоверным? Где подчинение? Не возможно, чтобы было у человека истинное признание, и он не молился, и не произносил два свидетельства. И этот человек знает, то, что приготовил Аллах из награды для того, кто произносит эти свидетельства и произносит слова Таухида, и то, что приготовил Аллах из награды для молящихся, а также то, что приготовил из наказания для оставляющих молитву. И если, было бы у такого истинное признание и истинный Иман, то они побудили бы его к делам. И так же, если было бы у такого истинное признание и истинный Иман, то он бы покончил с сомнениями и страстями. И поистине оставление молитвы бывает из-за сомнения, и поистине ослушания бывают из-за страстей. А правдивый Иман уничтожает эти страсти и сомнения.

   И всё это указывает на то, что в сердце такого человека нет достоверного Имана, и это только слова языка, только его произнесение, и они не проникают дальше языка. Или если у человека есть только признание сердца или только подтверждение сердца, и он не произносит, то в таком случае слово (убеждение) сердца у него, не переходит на дела сердца и на подчинение. И под этим подразумевается, что если кто-то заявляет что он признающий своим сердцем, но он не выполняет дела органов, то это и есть учение (мазхаб) Джахмитов.

   И поэтому сказал шейх аль-Ислям Ибн Теймия, да помилует его Аллах: «Тяжело различить между познанием и просто признанием. И тяжело различить между познанием сердца и признанием (тасдык) с которым нет ничего из дел органов». И он сказал, что это и есть Иман Джахмитов, просим у Аллаха прощения. И тот, кто заявляет, что он верующий, но не произносит языком и не совершает дел органами, когда он может это делать, то это и есть учение (мазхаб) Джахмитов. И необходимы действия, которые подтверждают это признание, так же, как если кто-то выполняет действия, то ему необходимо внутреннее признание, которое делает достоверными эти действия.

 

               Вопрос седьмой.

    Достоверно ли высказывание что тот, кто скажет: «Иман слово, дело и убеждение увеличивается и уменьшается» тот полностью избавился от Ирджа, даже если он говорит: «Нет Куфра кроме как в убеждении и отрицании (джухуд)»?

   Ответ:

   Второе высказывание из этих двух аннулирует первое высказывание. И его слова: «Иман слово, дело и убеждение увеличивается и уменьшается» это правильные слова и это слова ахлю сунна уа аль-Джама’а. Однако, когда он говорит после этого: «Нет куфра кроме как в убеждении и отрицании (джухуд)» эти его слова аннулируют первые его слова. И так же, как Иман бывает словом, делом и убеждением, так же и Куфр бывает словом, делом и убеждением. И необходимо что бы было исправлено второе выражение и стало таким: «Куфр бывает словом, делом и убеждением». А если оставить это выражение в его первоначальной форме, то поистине оно аннулирует первое.

 

               Вопрос восьмой.

   Достоверны ли слова, что поношение Аллаха и поношение посланника, да благословит его Аллах и приветствует, не является куфром само по себе, однако, оно лишь признак и указание на то, что в сердце ругающего находится презрение и пренебрежение, или нет?17

   Ответ:

   Это не правильные слова, более того, это слова Мурджиитов, и они ложные. Наоборот, само по себе ругание является Куфром и само по себе издевательство является Куфром, как сказал Всевышний: «Скажи: «Неужели вы насмехались над Аллахом, Его аятами и Его Посланником? Не извиняйтесь. Вы стали неверующими после того, как уверовали».18 19И утвердил им Аллах Куфр после Имана по причине их слов.20 И Аллах не сказал: «Если вы были убеждены в ваших сердцах в чём-то (то есть в Куфре)». И Аллах Всевышний применил по отношению к ним Куфр по причине этих их слов. И это указывает на то, что слова о том, что выражения Куфра или слова Куфра не являются Куфром сами по себе, а лишь указание на то, что в сердце, являются лживыми словами. И никто кроме Аллаха Всевышнего не знает того что в сердцах. И Куфр бывает в сердце и бывает в словах, и бывает в делах. И смысл заключается в том, что это выражение соответствует учению (мазхаб) Мурджиитов.

 

               Вопрос девятый.

    Какое положение того, кто ругает Аллаха и Его посланника, и ругает религию, а когда ему делают замечание из-за этого, он отговаривается тем, что хочет заработать и добиться пропитания и средств? Буд